http://dlse.multycourse.com.ua/ 0 0 ua 90 16 701539cf7937b6f9b575d977857139e2 118

УВАГА!

Не обрана стать. Вам необхідно перейти до профілю, обрати стать та зберегти внесені зміни.

Перейти до профілю
Закрити вікно
 
При натискані на цю кнопку ви потрапите на головну сторінку сайта
 
Це кнопка активації глосарія
   
Ця кнопка дозволяє скопіювати курс для офлайн проходження
 

Фон

color1 color2 color3
Дозволяє замінити колір фону робочої зони

Текст

Вибір мови:

Розділ 4. Підготовка педагогічних працівників і створення сприятливого навчального середовища
Індикація модуля, в якому знаходиться користувач

4.2 Безпечна і дружня до дитини школа

Базові поняття

Світовий досвід щодо створення сприятливого шкільного середовища

Дакарські рамки дій «Освіта для всіх»

Універсальна рамка FRESH

Школи сприяння здоров’ю

Школи, дружні до дитини

Етапи удосконалення навчального закладу

Концептуальна рамка «Безпечна і дружня до дитини школа»

Стандарти БДДШ

Показники БДДШ

 

Базові поняття

 

 
 

Безпечні школи — це навчальні заклади, які забезпечують захист від насильства, образ, зловживань та експлуатації учнів, персоналу школи, зокрема вчителів, та інші освітні заклади.

 
   

 

Під цими термінами розуміється захист від багатьох конкретних загроз, таких як дитяча праця, торгівля, тортури, тілесні покарання, знущання, сексуальні домагання, зловживання та експлуатація, вербування до збройних сил, збройний напад та стихійні катастрофи.

Концепція безпечної школи включає попередження усіх загроз життю та добробуту дітей, готовність діяти і надавати першу допомогу у разі, якщо такі загрози мали місце в школі, дорогою до або зі школи.

 

 
 

Школи, дружні до дитини — це навчальні заклади, покликані допомогти дітям у навчанні навичок, необхідних у сучасному мінливому світі, щоб поліпшити їхнє здоров’я і благополуччя, створити безпечне середовище, підвищити мотивацію вчителів і суспільства до підтримки.

 
   

 

Створення безпечного і психологічно комфортного навчального середовища є одним із основних принципів Нової української школи. Рекомендації щодо створення сприятливого навчального середовища мають тисячолітню історію, але узгоджені рамки системних дій держав щодо реалізації превентивної освіти було сформовано лише у 2000 році.

 

Світовий досвід щодо створення сприятливого шкільного середовища

 

Дакарські рамки дій «Освіта для всіх»

На Всесвітньому форумі з освіти, який відбувся в Дакарі (Сенегал) у квітні 2000 року, міжнародна спільнота підтвердила свою мету — забезпечення якісної базової освіти для всіх.

У прийнятих на форумі Дакарських рамках дій представлені цілі та стратегії щодо виконання цього завдання до 2015 року. Зокрема, однією з важливих умов здійснення права дітей на здобуття базової освіти є створення «безпечного, здорового, інклюзивного навчального середовища, що сприяє успішному навчанню і досягненню чітко визначених рівнів успішності для всіх за справедливого забезпечення ресурсами».

 

Відповідно до Дакарських рамок дій мають бути забезпечені:

  • відповідне водопостачання і належні санітарно-гігієнічні умови;
  • доступ до служб охорони здоров’я і харчування;
  • політика і кодекси поведінки, які сприяють поліпшенню фізичного, психосоціального та емоційного стану викладачів і учнів;
  • зміст і практика освіти, яка сприяє засвоєнню знань, соціальних установок, цінностей і життєвих навичок, необхідних для зміцнення самоповаги, здоров’я та особистої безпеки [1].

 

Універсальна рамка FRESH

Відповідно до Дакарських рамок дій учасники Всесвітнього форуму за освітнім напрямом схвалили підготовлені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Світовим банком єдину рамку дій, спрямованих на створення безпечного і психологічно комфортного навчального середовища. Ця рамка отримала назву FRESH (Focusing Resources on Effective School Health), що в перекладі з англійської означає фокусування ресурсів на ефективному забезпеченні охорони здоров’я у школах.

Мета ініціативи FRESH полягає в підтримці ефективних і реалістичних програм, спрямованих на створення шкільного середовища, сприятливого для здоров’я, безпеки, соціальної інтеграції та самореалізації учнів. Школи мають стати більш здоровим місцем для навчання, з одного боку, а також місцем, де діти навчаться бути здоровими — з іншого. Такі програми покликані забезпечити дітям вступ до школи та навчання, отримання знань, а також розвиток життєвих навичок і прийняття моделі здорового способу життя [4, 9].

 

Концепція FRESH будується на чотирьох основних компонентах (програмних принципах), які мають реалізовуватися в усіх школах:

  • політика рівного доступу до охорони здоров’я в школах;
  • безпечне освітнє середовище;
  • освіта у сфері здоров’я на засадах розвитку навичок;
  • послуги в галузі охорони здоров’я та харчування в школах.

 

Реалізація політики рівного доступу до охорони здоров’я в школах передбачає наявність національних стандартів і норм для охорони і зміцнення здоров’я та безпеки учнів і викладачів та дотримання їх у всіх освітніх закладах. Така політика спрямована на гарантування безпеки всіх учасників освітнього процесу і створення сприятливого клімату в навчальному закладі спільними зусиллями адміністрації, педагогів, учнів, батьків і місцевої громади.

Безпечне освітнє середовище забезпечує фізичну та емоційно-психологічну безпеку учасників освітнього процесу.

Фізичне середовище — вся територія і шкільні приміщення, включно з навчальними класами, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, роздягальнями, туалетними та душовими кімнатами, їдальнею тощо, — мають бути тими місцями, де суворо дотримуються відповідних санітарно-гігієнічних умов і де школярам не загрожує небезпека, хвороби, фізична шкода або травми.

Емоційно-психологічну безпеку учнів і вчителів забезпечує сприятливий шкільний клімат. Перший крок до створення такого клімату — запобігання всім формам насильства: тілесним покаранням, бійкам, цькуванню, знущанню, сексуальному та гендерному насильству, дискримінації за будь-якою ознакою.

Освіта у сфері здоров’я має здійснюватися на основі розвитку навичок. Такий підхід забезпечує не тільки здобуття знань, а й формування ставлень (психологічних установок та ціннісних орієнтирів) і необхідних у повсякденному житті когнітивних навичок (здатності вирішувати проблеми, творчого та критичного мислення, вміння ухвалювати рішення), емоційних навичок (самоусвідомлення та розбудови самооцінки, вміння володіти собою і керувати стресами), а також навичок міжособистісних стосунків (ефективної комунікації, кооперації та вміння домовлятися і розв’язувати конфлікти).

 

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, життєві навички є здатністю до адаптації та практики позитивної поведінки, що дає людям змогу ефективно вирішувати проблеми і долати труднощі щоденного життя.

Вони включають в себе вміння і навички міжособистісного спілкування, які допомагають людям приймати зважені рішення, мислити критично і творчо, ефективно спілкуватися, будувати здорові стосунки, співпереживати, справлятися з життєвими проблемами, вести здоровий і продуктивний спосіб життя.

Життєві навички можуть бути спрямовані на особисті дії або дії щодо інших людей, а також на дії зі зміни навколишнього середовища з тим, щоб зробити його сприятливим і безпечним для здоров’я [3].

 

Послуги в галузі здоров’я і безпеки в школі дають змогу здійснювати диспансерний нагляд за станом здоров’я школярів, своєчасно виявляти проблеми зі здоров’ям і направляти до фахівців. Забезпечення школярів повноцінним і збалансованим харчуванням не тільки сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, а й підвищує успішність.

FRESH — це комплексна, всеосяжна рамкова ініціатива, спрямована на розвиток охорони здоров’я в школах, яка може реалізовуватися замість або паралельно з іншими відомими ініціативами, такими як «Школи сприяння здоров’ю» та «Школи, дружні до дитини» [4, 9].

Школи сприяння здоров’ю

Всесвітня організація охорони здоров’я ініціювала розробку програми зі створення шкіл, які сприяють зміцненню здоров’я в усьому світі. зі створення шкіл, які сприяють зміцненню здоров’я в усьому світі У країнах Європи ця ініціатива розвивається за підтримки Європейської Комісії, Ради Європи, Європейського регіонального бюро ВООЗ як міжнародний проект «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю»

Школи, що реалізують політику сприяння здоров’ю, підвищують можливості дітей і дорослих у плані забезпечення безпечного і сприятливого для здоров’я соціального, фізичного та психологічного середовища, сприяють формуванню в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточення. У школах сприяння здоров’ю учні набувають і закріплюють особистісні та соціальні навички і націлені на здоровий спосіб життя поведінкові установки, які також сприяють підвищенню їхньої академічної успішності.

 

Школи сприяння здоров’ю покликані:

  • забезпечити у навчальних закладах сприятливі для здоров’я умови для роботи і навчання шляхом відповідного благоустрою шкільних приміщень, ігрових майданчиків та їдалень, вжиття належних заходів безпеки тощо;
  • сприяти формуванню почуття відповідальності за здоров’я окремих людей у сім’ях та серед населення загалом;
  • заохочувати до формування здорового способу життя та запропонувати і учням, і шкільному персоналу реалістичний і привабливий діапазон можливостей для оздоровлення свого способу життя;
  • надати можливість усім школярам якнайповніше розкрити свій фізичний, психологічний і соціальний потенціал, а також сприяти формуванню у них почуття впевненості в собі;
  • поставити чіткі завдання щодо зміцнення здоров’я та гарантування безпеки для всього шкільного колективу (учнів і дорослих, які працюють у школі);
  • сприяти формуванню хороших відносин між викладацьким складом і учнями, між самими учнями, а також між школою, сім’єю та місцевою громадою;
  • забезпечити ефективне використання наявних на місцевому рівні ресурсів для підтримки роботи, спрямованої на зміцнення здоров’я;
  • розробити комплексну і послідовну програму профілактичної освіти, що передбачає використання педагогічних методів, які сприяють активній участі в ній самих учнів;
  • надати учням можливість здобути теоретичні знання і практичні навички, необхідні для прийняття раціональних рішень стосовно їхнього здоров’я, а також для охорони й оздоровлення їхнього навколишнього фізичного середовища;
  • сприяти формуванню ширшого погляду на медичні кабінети у навчальних закладах як на додатковий ресурс для проведення просвітницької роботи, що допомагає учням стати більш обізнаними користувачами послуг охорони і підтримки здоров’я [2].

 

Школи, дружні до дитини

Розвиток шкіл сприяння здоров’ю — крок до реалізації ширшої концепції Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) «Школа, дружня до дитини». Це школа, в якій створюється середовище якісного та ефективного навчання з відповідними фізичними умовами, політикою та послугами.

Школи, дружні до дітей, охоплюють усіх дітей, у них панує атмосфера захищеності та турботи про здоров’я учнів, відчувається уважність до гендерних питань, тут із повагою ставляться до інтересів учнів, їхнього досвіду і потреб; серйозно підходять до змісту навчального плану і процесу навчання, умов навчання в класі та шкільному середовищі, до розробки таких методів оцінювання результатів навчання, що не травмують.

Школи, дружні до дитини, покликані допомогти дітям у навчанні навичок, необхідних у сучасному мінливому світі, щоб поліпшити їхнє здоров’я і благополуччя, створити безпечне середовище, підвищити мотивацію вчителів і суспільства до підтримки освіти. Метою школи, дружньої до дитини, є всебічний розвиток усіх дітей і повна реалізація творчого потенціалу учнів.

 

Школа, дружня до дітей

  • Здорова і безпечна для дітей — забезпечена хорошими санітарними умовами: свіжою питною водою, чистими і теплими туалетами, доступним і корисним харчуванням.
  • Надає рівні можливості для всіх — сприймає всіх дітей однаково, незалежно від їхньої статі, соціального статусу, культурного походження, віросповідання або стану здоров’я.
  • Забезпечує якісну освіту — розширює горизонти навчання дитини, розвиває навички та вміння в усіх сферах навчання, забезпечує навчальним планом і програмами відповідно до віку, враховує індивідуальні особливості учнів, різні стилі навчання, підтримує активне навчання і критичне мислення, знайомить дітей з інформаційними технологіями, розвиває навчання життєвих навичок із професійними, компетентними і вмотивованими вчителями.
  • Захищає і піклується — враховує інтереси учнів, оберігає їх від ризикованої поведінки, захищає від надзвичайних ситуацій природного, техногенного або соціального походження.
  • Залучає учнів, сім’ї та місцеві громади — цінує і стимулює участь батьківських комітетів та шкільного самоврядування в плануванні шкільних заходів; надає освітні послуги дорослому населенню, є освітнім центром громади [5].

 

Етапи удосконалення навчального закладу

 

Створення безпечної і дружньої до дитини школи є неперервним процесом удосконалення навчального закладу, що має чотири етапи (мал.)

 

  1. Експрес оцінка навчального закладу здійснюється шляхом опитування основних учасників навчально-виховного процесу — учнів, вчителів, керівництва школи, батьків тощо. Результатом такої оцінки є профілі конкретного навчального закладу «очима всіх її учасників». Профілі формується на основі анонімного анкетування і представляється у вигляді кругових діаграм, осями яких є показники безпечної і дружньої до дитини школи.

 

Профілі відображають сильні і слабкі сторони конкретного навчального закладу (на думку учнів, вчителів, батьків, дирекції навчального закладу тощо).

Експрес оцінка надає структуроване уявлення про те, як сприймають свій начальний заклад всі зацікавлені сторони. Можна порівнювати, як виглядає школа «очима» різних учасників (учнів, вчителів, батьків, тощо)

 

На підставі такої оцінки можна визначати пріоритетні напрямки для подальшого детального аналізу окремих питань, планування змін, моніторингу процесу їх впровадження та оцінки результатів.

  1. Детальний аналіз і планування змін надає можливість:
  • визначити сильні та слабкі сторони шкільної політики, спрямовані на створення безпечного і дружнього до дитини навчального середовища;
  • розробити план дій для покращення ситуації;
  • залучати вчителів, батьків, учнів та громаду до процесу вдосконалення навчального закладу.

Цей етап передбачає два види заходів, які мають здійснити команди навчальних закладів: самооцінювання та планування для вдосконалення. До шкільних команд мають входити представники всіх зацікавлених сторін: дирекції, учнів, персоналу школи, вчителів, батьків, громад тощо.

Процес самооцінювання заохочує членів шкільної спільноти збиратися разом для обговорення поточної діяльності школи та визначення основних сильних та слабких сторін.

Процес планування дає змогу визначити дії, до яких школа може вдатися для поліпшення ситуації у слабких сферах. Колективне планування сприяє осмисленню та визначенню пріоритетних заходів, а також дає змогу скласти узгоджений план удосконалення навчального закладу та визначити першочергові кроки його впровадження. Сформований план заходів включає всі важливі для покращення ситуації стандарти, параметри та еталонні показники Безпечної та дружньої до дитини школи.

Результати самооцінювання школи в жодному разі не використовуються для перевірки або покарання співробітників школи. Отримані бали необхідні, аби краще зрозуміти сильні та слабкі сторони школи й розробити план дій для покращення ситуації. Низьких балів також слід очікувати, проте вони не свідчать про «низьку ефективність» шкіл, а вказують на сфери, в яких школа може вдосконалюватися.

Багатьох покращень можна досягти силами наявного персоналу без додаткових ресурсів. Для тих пріоритетних дій, які потребуватимуть додаткових ресурсів, результати оцінки можуть стати підставою для пошуку фінансових ресурсів.

  1. Забезпечення ресурсами для навчання.

На підставі сформованого плану заходів здійснюється забезпечення необхідними ресурсами, наприклад підготовка вчителів, закупівля навчально-методичних матеріалів, облаштування навчальних приміщень тощо.

  1. Впровадження, моніторинг і оцінка заходів щодо вдосконалення школи

Моніторинг передбачає постійне спостереження процесу впровадження щодо його відповідності узгодженому плану та аналізу причин відхилення. Для оцінювання змін, що сталися в результаті впровадження плану школи, доцільно проводити періодичну (наприклад, два рази на рік) експрес оцінку навчального закладу. Це дозволяє отримати дані щодо змін у вигляді «діаграми прогресу»:

 

 

Концептуальна рамка «Безпечна і дружня до дитини школа»

 

 
 

Безпечна і дружня до дитини школа (БДДШ) — навчальний заклад, який забезпечує всі необхідні умови для навчання, успішної соціалізації та гармонійного розвитку дітей і підлітків із наголосом на питаннях захисту життя і здоров’я.

 
   

 

Такими умовами є: сприятливе фізичне і психосоціальне середовище, інклюзивне навчання важливих для життя компетентностей, демократичне управління школою, партнерство та участь.

Концептуальна рамка безпечної і дружньої до дитини школи визначає стандарти, параметри стандартів, еталонні показники, еталонну модель і критерії відповідності конкретної школи еталонним показникам (мал.).

 

Стандарти — узагальнені вимоги, виконання яких є обов’язковим для того, щоб вважати школу безпечною (дружньою до дитини).

Параметри стандартів — показники, що конкретизують узагальнені вимоги стандарту «Безпечної школи» (визначають його складові).

Еталонний показник — твердження, яке є еталоном для порівняння. Кожному параметру стандартів може відповідати один або декілька еталонних показників. Наприклад, твердження «У школі є окремі туалетні кімнати для хлопців та дівчат, які облаштовані всім необхідним (відповідна кількість унітазів, рукомийників, є вода, мило, папір, рушники тощо)» є одним із еталонних показників для параметра «У школі створено належні санітарно-гігієнічні умови».

Еталонна модель безпечної школи — ідеальний начальний заклад, всі без винятку показники якого дорівнюють еталонам.

Критерій відповідності — ступінь відповідності (схожості) навчального закладу еталонному показнику. Критерієм відповідності для всіх еталонних показників є запитання «Це схоже на Вашу школу?» разом із варіантами відповідей:

Зовсім ні (1) Певною мірою (2) Здебільшого (3) Дуже (4)

Наскрізні питання (cross cutting items) — питання, які релевантні (дотичні) всім стандартам. У контексті стандартів безпечної школи це:

  • шкільна політика;
  • гендерна рівність;
  • послуги;
  • моніторинг і оцінка.

Концептуальна рамка є фундаментом для структурованої експрес-оцінки щодо близькості конкретної школи до еталонної моделі. Таку експрес-оцінку мають здійснювати всі ключові зацікавлені сторони навчального закладу: адміністрація, вчителі, учні, батьки.

Нижче наведено опис стандартів і параметрів БДДШ. Повну модель, що додатково включає еталоні показники, наведено у додаткових ресурсах.

 

Стандарти БДДШ

 

Безпечна і дружня до дитини школа — це навчальний заклад, в якому з урахуванням усіх наскрізних питань забезпечується:

  1. Захисне та сприятливе для здоров’я і навчання фізичне середовище.
  2. Комфортне психосоціальне середовище.
  3. Навчання дітей і дорослих на засадах загальнолюдських цінностей і життєво важливих компетентностей.
  4. Ефективне шкільне управління, партнерство і участь.

 

Параметри стандартів «Безпечної школи»

 

Стандарт 1. «Захисне та сприятливе для здоров’я і навчання фізичне середовище»

  • Школа має чіткі рекомендації щодо безпечного маршруту до школи.
  • Шкільне подвір’я, приміщення і навколишня територія є безпечними для життя і здоров’я учнів.
  • У школі створено належні санітарно-гігієнічні умови.
  • У школі належний рівень пожежної та електричної безпеки.
  • У школі забезпечено доступ до якісного харчування, майданчиків для занять фізичною культурою, пункту надання першої домедичної допомоги.
  • У школі створено навчальний простір, який забезпечено сучасними технологічним засобами та навчально-методичними матеріалами для активного навчання дітей з урахуванням особливостей їхнього розвитку.
  • У школі забезпечується навчання персоналу школи і учнів з питань мінної безпеки та поводження з вибухонебезпечними речовинами.
  • У школі проводяться практичні тренування персоналу та учнів щодо злагоджених дій в екстремальних і надзвичайних ситуаціях.

Стандарт 2. «Комфортне психосоціальне середовище»

  • Персонал школи добре обізнаний із концепцією безпечної школи та підготовлений з питань створення психосоціального середовища, сприятливого для навчання, здоров’я, успішної соціалізації та гармонійного розвитку дитини.
  • Школа підтримує дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу для всіх учасників навчально-виховного процесу.
  • Школа проводить активну політику щодо недопущення всіх видів насильства і має чіткі механізми реагування на прояви насильства і знущання.
  • У школі створено і забезпечується вільний доступ до позаурочної діяльності, сприятливої для здоров’я, безпеки і розвитку життєво важливих компетентностей.
  • У школі забезпечується надання психологічних консультацій та психосоціальної підтримки, особливо для дітей, які постраждали внаслідок конфлікту, та дітей із сімей у складних життєвих обставинах.
  • У школі здійснюється направлення учнів для отримання зовнішньої допомоги у разі потреби.

Стандарт 3. «Навчання дітей і дорослих на засадах загальнолюдських цінностей і життєво важливих компетентностей»

  • У школі створено систему мотивації до навчання вчителів та учнів життєво важливих навичок на засадах компетентнісного підходу.
  • Навчання психосоціальних навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки, успішної соціалізації та самореалізації учнів, визначено одним із ключових завдань школи.
  • Тематика здоров’я, безпеки, соціальної та громадянської компетентності, розбудови миру, підприємливості, екологічної грамотності, поводження у надзвичайних ситуаціях є обов’язковими елементами змісту навчального плану школи.
  • У школі навчання психосоціальних компетентностей (життєвих навичок) для учнів усіх класів відбувається в інтерактивній формі.
  • У школі створено систему взаємонавчання і взаємопідтримки вчителів.
  • Персонал школи постійно підвищує свою кваліфікацію за дистанційними та очними формами навчання.

Стандарт 4. «Ефективне шкільне управління, партнерство і участь»

  • Створення безпечної (дружньої до дитини) школи є головним пріоритетом шкільної політики.
  • Школа має визначену місію і кодекс поведінки, які сприймаються усіма учасниками навчально-виховного процесу.
  • Управління школою відбувається на засадах самоврядування, демократії, рівного доступу, прозорості та поваги до різноманіття культур (включно з системою учнівського самоврядування).
  • Батьки учнів беруть активну участь у житті школи.
  • У школі створена і діє на постійній основі Служба безпеки і здоров’я, яка координує всю діяльність, спрямовану на формування та підтримку захисного фізичного і комфортного психосоціального середовища.
  • Школа активно взаємодіє з громадою та органами місцевого самоврядування на засадах відкритості і партнерства.
  • Персонал школи мотивований і отримує постійну підтримку у набутті необхідних навичок щодо забезпечення ефективного шкільного управління, партнерства та участі.
  • Школа забезпечує залучення і рівність для всіх учасників навчально-виховного процесу.

 

Список використаних джерел

  1. Дакарські рамки дій «Освіта для всіх»: виконання наших колективних зобов’язань (2000) // http://www.unesco.org/education/efa/ed_for_all/dakfram_eng.shtml.
  2. Європейська мережа шкіл зміцнення здоров’я // http://www.niigd.ru/pdf/2.pdf.
  3. Образование в области здоровья, основанное на привитии жизненных навыков (ООЗОПЖН), — важный компонент доброжелательной к ребенку/укрепляющей здоровье школы . ВООЗ. 2003. // http://www.who.int/school_youth_health/media/sch_skills4health_russian.pdf.
  4. Посібник з моніторингу та оцінки для шкільних програм охорони здоров’я. Вісім ключових показників на підтримку FRESH. (Формування ресурсів для ефективного шкільного охорони здоров’я). Червень 2013. — 54 с.
  5. Школы, доброжелательные к ребенку http://www.unicef.org/ceecis/ru/education_21974.html
  6. ЮНІСЕФ. Глобальна оцінка програм освіти у сфері життєвих навичок. Підсумковий звіт. 2012 р .// http://www.unicef.org/evaluation/files/USA-2012-011-1_GLSEE.pdf.
  7. Schools & Health // http://www.schoolsandhealth.org/fresh-framework — 2014.

Перевір себе

1) Експрес оцінку навчального закладу для оцінювання змін, що сталися в результаті впровадження плану школи, доцільно проводити:

2) Концепція FRESH будується на:

3) Навчальні заклади, які забезпечують захист від насильства, відсутності піклування, образи чи зловживань та експлуатації учнів, персоналу школи, включаючи вчителів, та інші освітні заклади це:

4) Сприяти формуванню більш широкого погляду на медичні кабінети у навчальних закладах, як на додатковий ресурс для проведення санпросвітницької роботи, що допомагає учням стати більш обізнаними користувачами послуг сектора охорони здоров'я – це елемент:

5) Навчальний заклад, який забезпечує всі необхідні умови для навчання, успішної соціалізації і гармонійного розвитку дітей і підлітків з наголосом на питаннях захисту життя і здоров’я – це:

Закінчити тест
Скролінгована робоча зона розкриття змісту тем модуля. Містить тексти, зображення, аудіо та відео матеріал.