Розділ 4. Підготовка педагогічних працівників і створення сприятливого навчального середовища

4.1 Підвищення соціальної і здоров’язбережувальної компетентності педагогічних працівників

Зміст

Актуальність післядипломної освіти

Навчальний модуль «Основи формування соціальної і здоров’язбережувальної компетентності учнів»

Дистанційна складова навчання

Стратегія навчання за онлайн-курсами

Тренінг практичних навичок

Стратегія навчання на тренінгу

Ресурсне забезпечення тренінгу

 

 

Належна підготовка педагогів є наріжним каменем забезпечення якісної превентивної освіти. Це передбачено концептуальними і рамковими документами ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ та інших авторитетних міжнародних організацій. Концепція Нової української школи (НУШ) також визначає підготовку вчителів одним із найбільш важливих чинників упровадження компетентнісного навчання. Особливості превентивної освіти потребують особливого підходу до підвищення кваліфікації педагогічних працівників за двома освітніми галузями «Здоров’я і фізична культура» та «Соціальна і здоров’язбережувальна».

 

 

Мета й очікувані результати навчання

Метою навчального модуля є вдосконалення професійної компетентності педагогічних працівників у сфері формування соціальних і здоров’язбережувальних компетентностей учнів, мотивації їх до здорового способу життя, формування безпечного і дружнього до дитини навчального середовища.

У результаті навчання педагогічні працівники:

• знають концептуальні і методичні основи формування соціальної і здоров’язбережувальної компетентності, вікові особливості розвитку та поведінки учнів, чинники ризику і захисту щодо їхнього здоров’я і безпеки, тематику шкільних програм профілактичного спрямування, найефективніші методи їх викладання, особливості моніторингу та оцінки, способи організації сприятливого навчального середовища;
• мотивовані та здатні застосовувати інтерактивні методи навчання, які забезпечують активну участь кожного учня; творчу співпрацю учнів між собою і з учителем; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у класі; формування відчуття класу як єдиної команди;
• володіють методами розвитку в учнів ключових психосоціальних компетентностей: критичного мислення, аналізу проблем і прийняття рішень, креативності, самоусвідомлення і самооцінки, ефективної комунікації, самоконтролю, емпатії, здатності до кооперації, переговорів, поваги до культурних відмінностей, запобігання і конструктивного розв’язання конфліктів.

Зазначимо, що розвиток у дітей і підлітків ключових психосоціальних компетентностей вищого порядку є одним із головних пріоритетів Нової української школи.

Можливі способи впровадження програми в практику закладів післядипломної педагогічної освіти (ППО)

Програма може впроваджуватися у закладах післядипломної освіти у вигляді навчального модуля у складі курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників або як окремий очно-дистанційний курс обсягом 3,5 кредитів ЄКТС.

Контекст програми: державні стандарти та освітні галузі

Зміст, завдання й очікувані результати навчання педагогічних працівників за модулем «Основи формування соціальної і здоров’язбережувальної компетентності учнів» визначаються, насамперед, чинними державними стандартами двох освітніх галузей: «Здоров’я і фізична культура» і «Соціальна і здоров’язбережувальна».

Цільова група

Курс розрахований на вчителів початкової школи, вчителів основ здоров’я, педагогів, що викладають факультативні курси профілактичного спрямування, класних керівників, заступників директора з виховної роботи, практичних психологів, соціальних педагогів.

Авторський колектив

Навчальний модуль «Основи формування соціальної і здоров’язбережувальної компетентності учнів» розроблено й апробовано за підтримки МОН України і Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

До складу творчого колективу увійшли представники громадської організації «Здоров’я через освіту», Державної наукової установи МОН України «Інститут модернізації змісту освіти», Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, закладів післядипломної педагогічної освіти з усіх регіонів України.

Модель навчання за модулем

Підготовка педагогічних працівників за навчальним модулем «Основи формування соціальної і здоров’язбережувальної компетентності учнів» відбувається за очно-дистанційною моделлю.

Дистанційне навчання здійснюється шляхом проходження двох дистанційних онлайн-курсів: «Основи здоров’язбережувальної компетентності» та «Вчимося жити разом» — курс із методики розвиток соціальних навичок учнів. У разі проходження кожного з онлайн-курсів користувач автоматично отримує відповідний документ.

При цьому уповноважені представники регіональних закладів післядипломної педагогічної освіти мають доступ до повного реєстру вчителів області, які пройшли дистанційні онлайн-курси.

Очне навчання відбувається у формі тренінгу з відпрацювання практичних навичок на базі закладів післядипломної педагогічної освіти за відповідною тренінговою програмою.

Начально-методичне забезпечення навчального модуля

 

	Профіль програми і пояснювальна записка	http://autta.org.ua/ua/resources/Pidgotovka_pedagogiv/ProgrKyrsyOZK
	Дистанційна складова. Онлайн-курси (для тренера і слухачів)	«Основи здоров’язбережної компетентності», 60 годин http://multycourse.com.ua/ua/ «Вчимося жити разом» — курс із методики розвитку соціальних навичок, 30 годин http://llt.multycourse.com.ua/ua/
	Очна складова. Ресурсні матеріали для тренера	Орієнтовний сценарій тренінгу, презентації, роздаткові матеріали, анкети для оцінювання http://autta.org.ua/ua/resources/Pidgotovka_pedagogiv/ProgrKyrsyOZK
	Очна складова. Ресурсні матеріали для слухачів (моделювання уроків для учнів)	Навчально-методичний комплект «Вчимося жити разом» для вчителя і учнів 1–11 класів http://autta.org.ua/ua/resources/learning-to-live-together Навчально-методичні комплекти для предмета «Основи здоров’я» для 1–9 класів http://autta.org.ua/ua/resources/textbooks_materials

 

 

Складається з двох онлайн-курсів.

Онлайн-курс «Основи здоров’язбережної компетентності». Розміщений на платформі http://multycourse.com.ua/ua/

Призначення. Онлайн-курс спрямований на формування когнітивного компоненту професійної компетентності педагогічних працівників в освітніх галузях «Здоров’я і фізична культура» та «Соціальна і здоров’язбережувальна».

Обсяг онлайн-курсу: 60 академічних годин.

Зміст онлайн-курсу: Складається з 5 модулів, 31 теми, завдань для самоперевірки, тестів для модульного і підсумкового оцінювання.

 

 

Онлайн-курс «Вчимося жити разом». Розміщений на платформі http://llt.multycourse.com.ua/ua/

Призначення. Онлайн-курс спрямований на посилення професійної компетентності педагогічних працівників щодо методики формування у дітей і підлітків соціальних навичок у рамках двох освітніх галузей: «Здоров’я і фізична культура» та «Соціальна і здоров’язбережувальна».

Обсяг онлайн-курсу: 30 академічних годин.

Зміст онлайн-курсу: Складається з 5 модулів і 23 тем, завдань для самоперевірки, тестів для модульного і підсумкового оцінювання.

 

 

Формати навчання за онлайн-курсами

Користувач має можливість обрати будь-який зручний для себе формат навчання за матеріалами дистанційних курсів:

• онлайн-формат — за наявності підключення до мережі Інтернет (рекомендовано);
• автономний формат — можливість завантажити курс на комп’ютер і навчатися без підключення до мережі Інтернет. При цьому функція підсумкового тестування недосяжна;
• друкований формат — можливість роздрукувати і вивчати будь-яку тему, модуль чи весь курс.

Підтвердження проходження онлайн-курсів. У разі успішного проходження онлайн-курсів зареєстрований користувач(ка) автоматично отримає відповідний документ (електронний сертифікат). Сертифікат має унікальний номер і містить ПІБ, під якими користувач(ка) зареєструвався(лася).

Електронний сертифікат є підтвердженням успішного проходження онлайн-курсу з методики формування соціальних навичок «Вчимося жити разом». Він є необхідною умовою видачі закладом післядипломної освіти підсумкового сертифіката щодо проходження повного навчального курсу.

Як працювати з онлайн-курсами. Детальну інструкцію можна переглянути в онлайн-курсах та завантажити безпосередньо на курсі посиланнями: http://llt.multycourse.com.ua/ua/ та http://multycourse.com.ua/ua/.

 

 

Для обох онлайн-курсів користувач сам визначає спосіб і траєкторію свого навчання. Для цього система надає такі можливості:

1. Обрати форму проходження курсу: онлайн (на будь-якому пристрої, під’єднаному до Інтернету), офлайн (на комп’ютері в автономному режимі), роздрукований курс.
2. Ознайомитися зі змістом онлайн, не реєструючись. При цьому результати проходження курсу не зберігаються. Щоб отримати електронний сертифікат, користувач має зареєструватися і пройти модульні та підсумковий тест.
3. Створити особистий кабінет. Для цього на кожний курс необхідно зареєструватись. В особистому кабінеті користувачу доступні всі можливості онлайн-навчання: проходити курс, перевіряти поточні результати за кожною темою, складати контрольні тести за модулями, а в разі їх успішного проходження за всіма модулями — спробувати пройти підсумковий тест.
4. Користувачі мають можливість проходити курс у зручний для них час і у будь-якому місці. Послідовність вивчення навчального матеріалу курсу визначає сам користувач. Його поточні результати навчання зберігаються. Кількість спроб пройти модульні та підсумковий тести необмежена.

Система оцінювання в онлайн-курсах. В обох курсах оцінювання результатів навчання здійснюється на трьох рівнях:

• На рівні теми користувач може (за бажанням) перевірити свої знання, відповівши на контрольні запитання за темою. У разі правильної відповіді на 90 % контрольних запитань біля назви відповідної теми з’являється індикатор зеленого кольору. Тест на рівні теми не є обов’язковим для переходу на наступний рівень.
• На рівні модуля необхідно пройти тест, який охоплює всі теми відповідного модуля. У разі правильної відповіді на 90 % запитань біля назви відповідного модуля з’являється індикатор про його проходження. Щоб вийти на підсумковий тест, необхідно пройти тести за всіма модулями курсу.
• Підсумковий тест містить запитання за всіма темами курсу.

Тести на всіх рівнях можуть містити запитання чотирьох логічних типів:
1) вибір одного правильного варіанта із декількох можливих; 2) вибір декількох правильних відповідей із декількох можливих; 3) встановлення відповідності між двома переліками тверджень; 4) розміщення тверджень у правильному порядку.

Неправильні відповіді на кожному рівні тестування позначаються червоним кольором і знаком Х. Для того щоб перевірити правильність нового варіанта відповіді, користувач має заново пройти тест.

Для захисту від шахрайства з тестуванням контрольні запитання на кожному рівні генеруються випадковим чином. Кожне запитання має три варіанти формулювання. Тест містить від 4 до 50 запитань, дотичних кожного рівня оцінювання. Вони також випадковим чином обираються з більшого пула запитань. Наприклад, для підсумкового тестування є понад 1053 варіантів тестів для курсу «Вчимося жити разом» і понад 1060 варіантів тестів для курсу «Основи здоров’язбережної компетентності». Отже, «запам’ятати» всі варіанти підсумкових тестів практично неможливо.

Електронні сертифікати видаються учасникам автоматично в разі успішного проходження 90 % запропонованих запитань на рівні модульного і підсумкового оцінювання.

Додаткові сервіси онлайн-курсів

Обидва онлайн-курси надають різні додаткові можливості. Всі користувачі можуть:

• перевірити справжність електронного сертифіката за унікальним номером;
• завантажити курс для роботи у режимі офлайн;
• роздрукувати весь курс або його частину;
• налаштувати розмір екрану, шрифтів і фону екрану під свої уподобання;
• отримати детальну статистику на карті світу щодо кількості відвідувань онлайн-курсів з України та інших країн (у реальному часі, за тиждень, місяць, рік, інтегрально з початку старту курсу тощо).

Представникам регіональних закладів післядипломної освіти додатково доступні:

• загальна статистика по Україні, областях і районах щодо кількості людей, які зареєстровані на курс, отримали сертифікати, розподіл за статтю, посадами тощо;
• реєстр педагогічних працівників області, які отримали електронний сертифікат.

Софтверна платформа онлайн-курсів

Онлайн-курси не потребують встановлення додаткових програмних сервісів. Функціонування підтримується в таких інтернет-браузерах: Internet Explorer, Mozilla Firefox, Google Chrome, Safari, Opera.

 

 

Мета і структура тренінгу

Мета тренінгу: відпрацювання практичних навичок педагогічних працівників для подальшого навчання учнів за тематикою шкільних предметів та/або курсів з питань здоров’я, безпеки, успішної соціалізації та самореалізації на засадах компетентнісного підходу.

Обсяг тренінгу: 15 годин.

Структура тренінгу. Тренінг має однакову структуру для підготовки педагогічних працівників початкової, основної та старшої школи. Зміст тренінгів для початкової, основної та старшої школи відрізняється лише презентаціями щодо вікових особливостей учнів та ресурсним забезпеченням для моделювання уроків тренінгів для 1-11-го класів.

Способи впровадження тренінгу у практику закладів ППО

Відпрацювання практичних навичок рекомендується проводити у вигляді безперервного 3-денного тренінгу.

Однак, у разі потреби, за вибором закладу післядипломної педагогічної освіти реалізація програми тренінгу може бути рознесена в часі за окремим графіком. При цьому місце і час моделювання педагогічними працівниками уроків-тренінгів для учнів, а також їх демонстрації визначають уповноважені представники закладів ППО. Ці заходи можуть доповнюватися іншими організаційними формами (наприклад, візити на уроки, рефреш-тренінги, надання відеоматеріалів із проведення уроків тощо).

Загальні очікувані результати тренінгу

У результаті проходження тренінгу з відпрацювання практичних навичок педагогічні працівники:

• добре розуміють мотиви поведінки сучасних дітей і підлітків (віком
• від 6 до16 років);
• почуваються впевнено у навчанні дітей ключових психосоціальних навичок (критичного мислення, аналізу проблем і прийняття рішень, креативності, самоусвідомлення і самооцінки, ефективної комунікації, самоконтролю, емпатії, здатності до кооперації, переговорів, поваги до культурних відмінностей, запобігання і конструктивного розв’язання конфлікті тощо);
• володіють методами і прийомами, які забезпечують демократичну дисципліну в класі без примусу і покарань;
• вміють організовувати активне і мотиваційне обговорення у класі (формувати проблемні ситуації, ставити відкриті запитання, надавати позитивний зворотній зв’язок тощо);
• готові застосовувати різні форми інтерактивного навчання (обговорення у колі, аналіз ситуацій (кейсів), виконання проектів, дискусії, роботи у малих групах, рольові ігри тощо).

 

 

Тренінги для педагогів проводять спеціально підготовлені тренери. Вони застосовують стратегію «рольового занурення».

Після знайомства, створення доброзичливої атмосфери, короткого обговорення релевантних концептуальних і методичних питань учасники стають «учнями» і беруть участь у модельному уроці-тренінгу, який проводить тренер.

Після завершення модельного уроку-тренінгу учасники стають «експертами». Вони аналізують проведене тренером заняття, звертаючи увагу на ключові для компетентнісного навчання питання. З переліком цих питань учасники знайомляться на початку тренінгу.

Далі всі учасники об’єднуються у групи по 2–3 людини. Це «вчителі-тренери», які будуть демонструвати уроки-тренінги для «учнів». Використовуючи ресурси для моделювання уроків-тренінгів, «вчителі-тренери» обирають окремі уроки і готуються до їх демонстрації.

Під час демонстрації обраного уроку «вчителями-тренерами» інші учасники знову стають «учнями», а після його завершення — «експертами». Ситуація повторюється.

Така проста стратегія виявилася дуже ефективною, що підтверджено проведеними дослідженнями за процедурою оцінювання до (на початку тренінгу) і після (на завершення тренінгу).

 

Система оцінювання на тренінгу

На тренінгах практичних навичок здійснюється оцінювання складових компетентності учасника у проведені уроків-тренінгів для учнів — знань, ставлень і навичок.

Оцінювання рівня знань і ставлень учасників тренінгу здійснюється шляхом вхідного і вихідного анкетування (процедура до і після).

Оцінювання практичних навичок володіння інтерактивними методами здійснюється в процесі моделювання учасниками уроків-тренінгів для учнів.

Учасники також мають можливість оцінити якість проведення тренінгу, що дає змогу тренерам гнучко враховувати рівень зацікавленості та потреби групи.

Зазначені анкети для оцінювання на тренінгу наведено за посиланням: http://autta.org.ua/ua/resources/Pidgotovka_pedagogiv/ProgrKyrsyOZK.

 

 

Усі ресурсні матеріали для проведення тренінгів розміщено у вільному доступі (безплатно) на Порталі превентивної освіти за посиланням: http://autta.org.ua/ua/resources/Pidgotovka_pedagogiv/ProgrKyrsyOZK

 

 

Ресурсні матеріали для учасників тренінгу: видання навчального курсу для учнів 1-11-х класів «Вчимося жити разом»

Включають двомовні (українською та російською мовами) видання: програми курсу, посібники для вчителя, практикуми для учнів, відео- та аудіоматеріали, мультимедійні презентації.

 

Усі ресурси для моделювання уроків-тренінгів для учнів у вільному доступні (безплатно) на Порталі превентивної освіти за посиланням: http://autta.org.ua/ua/resources/learning-to-live-together

 

 

Ресурсні матеріали для учасників тренінгу: видання для навчального предмета «Основи здоров’я» для 1-9-х класів

Включають підручники для учнів і методичні посібники для вчителя.

 

 

Ресурси для моделювання уроків-тренінгів за програмою навчального предмета «Основи здоров’я» у вільному доступні (безплатно) на Порталі превентивної освіти: http://autta.org.ua/ua/resources/textbooks_materials/.

 

 

Перелік літературних джерел

1. Cooperative Learning Seating Options [Електронний ресурс] // Teaching resources — Режим доступу до ресурсу: http://www.lauracandler.com/strategies/seating.php.
2. Delors, Jacques et al. 1996. Learning: The Treasure Within. Paris: UNESCO.
3. Evidence and rights based PLANNING & SUPPORT TOOL for SRHR/HIV Prevention Interventions for Young People.
4. Glencoe Health: Student Handbook / Mary H. Bronson, Don Merki, Michael J. Cleary, Kathleen Middleton, Dinah Zike. — 9-th ed. — Glencoe / McGraw-Hill, 2007. — 832 p.
5. IM toolkit for planning sexuality education programs: using intervention mapping in planning school-based sexual and reproductive health and rights (SRHR) education programs / J. Leerlooijer, Jo Reinders, H. Schaalma. — Utrecht: World Population Foundation, Maastricht University. The Netherlands. July 2008. — 276 р. http://hivhealthclearinghouse.unesco.org/sites/default/files/resources/bie_wfptoolkit.pdf
6. School-Based Sexuality Education Programmes. A Cost and Cost-Effectiveness Analysis in Six Countries. Paris, UNESCO, 2011. // http://www.unesco.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/ED/pdf/CostingStudy.pdf- 2014.
7. Schools & Health // http://www.schoolsandhe.С. Помазкін, Сім’я. http://unsait.ru/psihologicheskij-centr/semya alth.org/fresh-framework — 2014.
8. Возрастная психология: Учеб. пособие для студ. вузов. — 4-е изд., стереотип. — М.: Издательский центр «Академия», 1999. — 672
9. Бадалев А. А., Каштанова Т. Р. Теоретико-методологические аспекты изучения эмпатии// Групповая психотерапия при неврозах / Под ред. Б.Д.Карвасарского и В.А.Мазуренко. — Л., 1975. — С. 11–19.
10. Байер К., Шейнберг Л. Здоровый образ жизни / Пер. с англ. М. Д. Гроздовой и др. — М.: Мир, 1997. — 368 с. https://search.rsl.ru/ru/record/01001783786
11. Барбара Б. Х. Когда твой ребенок — психопат [Електронний ресурс] / Брэдли Хагерти Барбара. — 2017. — Режим доступу до ресурсу: https://psy-practice.com/publications/psikhicheskoe-zdorove/kogda-tvoy-rebenok-psikhopat/.
12. Березюк О. В. Організація профілактичної роботи у навчальних закладах : посібник для адміністраторів системи освіти / О. В. Березюк, Т. В. Воронцова, О. В. Єресько, В. С. Пономаренко, І. А. Скорбун. — Київ: «Здоров’я через освіту», 2014. — 128 c.
13. Вердербер Р., Вердербер К. Психология общения. — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. — 320 с.
14. Використання інтерактивних методів навчання [Електронний ресурс] / О. М. Ковальова, Н. А. Сафаргаліна-Корнілова, Н. М. Герасимчук, О. А. Кочубей. — 2016. — Режим доступу: http://www.refs.in.ua/m-kochubej-o-a-vikoristannya-interaktivnih-metodiv-navchannya.html.
15. Відповідні заходи системи освіти на булінг, викликаний гомофобією. ЮНЕСКО, 2012 р.
16. Воронцова Т. В. Основи здоров’я. 5 клас: Посібник для вчителя [Електронний ресурс] / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко. — К.: Алатон, 2013. — 260 с. — Режим доступу: http://autta.org.ua/files/resources/pos_dlya_vch_5_kl_ukr.pdf.
17. Воронцова Т. В. Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров’я» (основна і старша школа) / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко та ін.— К.: Алатон, 2017. — 376 с.
18. Воронцова Т. В. Вчимося жити разом. Програма з розвитку соціальних навичок учнів основної та старшої школи у курсі «Основи здоров’я». [Електронний ресурс] / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко та ін.— К.: Алатон, 2017. — 32 с. — Режим доступу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcblgxNGd1WEZHblU.
19. Воронцова Т. В. Вчимося жити разом. Програма з розвитку соціальних навичок учнів початкової школи у курсі «Основи здоров’я». [Електронний ресурс] / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко та ін.— К.: Алатон, 2017
20. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Основи здоров’я. Підручник для 7 класу загальноосвітніх закладів. http://autta.org.ua/files/user_Irene_304/rus/7_pidv.pdf.
21. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Основи здоров’я: Підручник для 8-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К: Алатон, 2008. — 160 с.
22. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Захисти себе від ВІЛ. Тренінги життєвих навичок: Посібник для учнів старшого підліткового та юнацького віку. — К .: Алатон, 2011. — 168 с.
23. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. Основи здоров’я: Підручник для 6-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К: Алатон, 2006. — 200 с.
24. Всемирная Организация Здравоохранения. Навыки, Необходимые для Здоровья.
25. Всемирная организация здравохранения. Неинфекционные заболевания — http://www.who.int/topics/chronic_diseases/ru/ — 12.11.2017.
26. Гладышев Ю. В., Гладышева Н. Г. Валеология: Учебно-методический комплекс. — Новосибирск: НГУЭУ, 2008. — 108 с. — Режим доступа: http://valeologija.ru/knigi/valeologiya-uchebnij-komlpeks-gladisheva.
27. Глобальне опитування про булінг [Електронний ресурс] // ЮНІСЕФ — Режим доступу: http://www.unicef.org/ukraine/ukr/infographicbullying-upd.pdf.
28. Дакарські рамки дій «Освіта для всіх»: виконання наших колективних зобов’язань (2000) // http://www.unesco.org/education/efa/ed_for_all/dakfram_eng.shtml.
29. Для тебе. Дівчатам від 13 до 18 / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко. — К.: Алатон, 2003. — 64 с.
30. Для тебе. Хлопцям від 13 до 18 / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко. — К.: Алатон, 2003. — 64 с.
31. Емоційний інтелект і його розвиток [Електронний ресурс] // Портал про здоров’я — Режим доступу: https://ukrhealth.net/emocijnij-intelekt-i-jogo-rozvitok/.
32. Емоції та почуття [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://cinref.ru/razdel/00100astronomia/13/257682.htm.
33. Емоція [Електронний ресурс] // Вікіпедія — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%.
34. Європейська мережа шкіл зміцнення здоров’я // http://www.niigd.ru/pdf/2.pdf D0%95%D0%BC%D0%BE%D1%86%D1%96%D1%8F.
35. Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотичних речовин — ЕСПАД (ESPAD) [Електронний ресурс] // Український інститут соціальних досліджень ім. Олександра Яременка — Режим доступу: http://www.uisr.org.ua/espad.
36. Жизненные навыки: учеб. для 10–12 кл. / Т. Туркинэ, С. Томша, В. Болдишор, В. Прицка — Кишинев: Prut International, 2005.
37. Загальні принципи і основні поняття моніторингу та оцінки в області ВІЛ / СНІД (дві частини).
38. Звіт ESPAD 2011 року. Вживання психоактивних речовин серед учнів у 36 країнах Європи. Європейський проект шкільних досліджень з алкоголю та наркотиків (ESPAD). 2011 р. //
39. Звіт про результати дослідження ефективності проекту «Вчимося жити разом» — 2016. https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcazN4Nkl3YndhcEU.
40. Звіт про ситуацію в Україні №55 [Електронний ресурс] // ЮНІСЕФ. — 2017. — Режим доступу до ресурсу: https://www.unicef.org/ukraine/ukr/children_26268.html.
41. Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді [Електронний ресурс] // Український інститут соціальних досліджень ім. Олександра Яременка — Режим доступу: http://www.uisr.org.ua/hbsc.
42. Иванова Н. В., Кузнецова М. П. Адаптационный период в школе: смысл, значение, опыт // Журн. практ. психолога. — 1997. — № 2.
43. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб., 2000.
44. Інтерактивні технології навчання [Електронний ресурс] // Україномовні реферати — Режим доступу: http://www.refotext.com/referat-text-16587-1.html.
45. Ковязіна К. О. Забезпечення соціального захисту дітей внутрішньо переміщених осіб [Електронний ресурс] / К. О. Ковязіна. — (Серія «Соціальна політика»). — Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/ditu-14275.pdf.
46. Конвенція про права дитини [Електронний ресурс] : Міжнародний документ від 20.11.1989. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
47. Концепція навчання здорового способу життя на засадах розвитку навичок / Авт.-упоряд. Марі-Ноель Бело. — К.: Генеза, 2005. — 80 с.
48. Кравченко Г. Ю. Інклюзивна освіта / Г. Ю. Кравченко, Г. О. Сіліна. — Х.: Ранок, 2014. — 144 с.
49. Крайг Г., Бокум Д. Психология развития. — 9-е изд. — СПб.: Питер, 2005.
50. Курс общей, возрастной и педагогической психологии / Под ред. М. В. Гамезо. Вып. М.: Просвещение, 1982. С. 99–100.
51. Лорман Т. Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі: практ. посіб. / Т. Лорман, Д. Деппелер, Д. Харві; пер. з англ. Т. Клекота. — К. : СПД-ФО Парашин І. С., 2010. — 296 с.
52. Лусканова Н.Г. Методы исследования детей с трудностями в обучении. — М.: Просвещение, 1993.
53. Мастерс У. Основи сексології / У. Мастерс, В. Джонсон, Р. Коллодні. — Світ, 1998.
54. Міжнародні стандарти щодо профілактики вживання наркотиків. УНП ООН, 2012.
55. Міжособистісні стосунки [Електронний ресурс]. — 2017. — Режим доступу: http://medic.in.ua/mijosobistisni-stosunki.html.
56. Моніторинг та оцінка молодіжних програм з профілактики зловживання психоактивними речовинами, © Організація Об’єднаних Націй, 2005 рік.
57. Навички заради здоров’я. Навчання здорового способу життя на засадах розвитку навичок: важливий компонент школи, дружньої до дитини, школи, що підтримує здоров’я. — К.: ВООЗ, 2004.
58. Образование в области здоровья, основанное на привитии жизненных навыков (ООЗОПЖН), — важный компонент доброжелательной к ребенку/укрепляющей здоровье школя. ВООЗ. 2003. // http://www.who.int/school_youth_health/media/sch_skills4health_russian.pdf.
59. Образовательный портал «Слово» // http://www.portal-slovo.ru/pedagogy/37952.php –2013.
60. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. — М.: Просвещение, 1993.
61. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. — К.: А.С.К., 2001. — 256 с.
62. Основи здоров’я: Підручник для 5 класу [Електронний ресурс] / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. — К.: Алатон, 2013. — 180 с. — Режим доступу: http://autta.org.ua/files/user_Irene_304/pidr_5_kl_ukr.pdf.
63. Основи здоров’я: Підручник для 6 класу / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. — К.: Алатон, 2014.
64. Основи здоров’я: Підручник для 7 класу / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. — К.: Алатон, 2016.
65. Основи здоров’я: Підручник для 8 класу / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. — К.: Алатон, 2016.
66. Основи здоров’я: Підручник для 9 класу / І. Д. Бех, Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко, С. В. Страшко. — К.: Алатон, 2017.
67. Оцінка проекту «Вчимося жити разом» [Електронний ресурс]. — 2016. — Режим доступу: http://autta.org.ua/ua/materials/material/Ots-nka-proektu--Vchimosya-zhiti-razom-/.
68. Посібник з моніторингу та оцінки для шкільних програм охорони здоров’я. Вісім ключових показників на підтримку FRESH. (Формування ресурсів для ефективного шкільного охорони здоров’я). Червень 2013. — 54 с.
69. Психология подростка. Полное руководство. Под редакцией члена-корреспондента РАО А. А. Реана — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. — 432 с. — (Серия «Психологическая энциклопедия»).
70. Психология человека от рождения до смерти. Под ред. Реана А.А. — СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. — 656 с. — (Серия «Психологическая энциклопедия»).
71. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України : посіб. для практиків соціальної сфери / Мельник Л. А. та ін.; за ред. Волинець Л. С. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Калита», 2015. — 72 с.
72. Психофізіологія емоцій [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://www.br.com.ua/referats/Psychology/93337.htm.
73. Путівник для батьків підлітків Територія Teens, http://www.psychologies.ru/int/teens/.
74. Рада Європи (2011), Доповідь про дискримінацію на ґрунті сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в Європі, 2-ге видання, Париж, Рада Європи.
75. Репродуктивное здоровье и сексуальность подростков / Под ред. А. М. Куликова. — СПб.: РОО «Взгляд в будущее», 2006. — 89 с.
76. Розвиток життєвих навичок — Навчально-методичний посібник для роботи зі старшокласниками і випускниками інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Київ. 2011.
77. Рябовол Т. А. Соціально-психологічні чинники розвитку емпатії у молодших школярів загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс] / Т. А. Рябовол. — Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/5232/1/%D0%A1%D1%82(1).Pdf.
78. Санникова О. П. Эмоциональность в структуре личности / О. П. Санникова. — Одеса: Хорс, 1995.
79. Сара-Джейн Блэкмор: Секреты работы мозга в подростковом возрасте — Режим доступу: www.youtube.com/embed/5IF1CH3Gvc4 — 14.09.2017.
80. Словари и энциклопедии на Академике [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://dic.academic.ru.
81. Собкин В. С. Динамика ценностных ориентаций в старшем школьном возрасте: Дис. в виде науч. доклада на соиск. докт. психол. наук. М., 1997.
82. Соціальні детермінанти здоров’я і благополуччя підлітків. Дослідження «Поведінка дітей шкільного віку у випадку охорони здоров’я»: міжнародний звіт за результатами обстеження 2009-2010 рр. / Під ред. C. Currie та ін. — Копенгаген: Європейське регіональне бюро ВООЗ, 2012. — 253 c. — (Серія «Політика охорони здоров’я дітей і підлітків», випуск № 6).
83. Соціально-педагогічна та психологічна допомога сім’ям з дітьми в період військового конфлікту : навчально-методичний посібник. — К.: Агентство «Україна», 2015.
84. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : метод. рек. / Н. П. Бочкор, Є. В. Дубровська, О. В. Залеська та ін. — Київ: МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. — 84 c.
85. Способи саморегуляції емоційного стану [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://toplutsk.com/articles-article_151.html.
86. Стандарты сексуального образования в Европе. Кельн, ФЦПСЗ и Европейськое региональное бюро ВОЗ 2010. // https://www.bzga-whocc.de/fileadmin/user_upload/Dokumente/WHO_BZgA_Standards_russisch.pdf — 2017.
87. Стоп булінг. — Режим доступу: <http://stopbullying.com.ua> — 31.10.2017.
88. Трубавіна І. М. Проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні як основа соціально-педагогічної роботи з ними [Електронний ресурс] / І. М. Трубавіна // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. — 2015. — Режим доступу:
89. Федорчук В. М. Тренінг особистісного зростання: навч. посіб. / В. М. Федорчук. — К.: «Центр навчальної літератури», 2014. — 250 с.
90. Фрейре П. Педагогіка пригноблених / П. Фрейре; [пер. з англ. О. Дем’янчук]. — К.: Юніверс, 2003. — 168 с.
91. Чалдини Р. Социальная психология. Пойми других, чтобы понять себя! / Р. Чалдини, Д. Кенрик, С. Нейберг / пер. на рус. Н. Миронов, Л. Ордановская, Л. Царук, С. Чилингарова. — СПб.: прайм. ЕВРОЗНАК, 2002. — 256 с.
92. Щербатых Ю. В. Психология стресса. — М:. Изд-во Эксмо, 2006.
93. Щодо актуальності питання збереження курсу «Основи здоров’я» в навчальних програмах 1-9 класів ЗОНЗ України [Електронний ресурс] : звернення Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка. — К., 2017. — 12 с. — Режим доступу: http://autta.org.ua/files/files/3_Rekomendatsii%20Instytutu%20Yaremenko%20shchodo%20predmetu%20OZ.pdf — 2017.
94. Эльконин Д. Б. Психология обучения младшего школьника. — М.: Просвещение, 1974.
95. Бойчук Ю. Д. Інклюзивна компетентність майбутнього вчителя основ здоров’я : монографія / Ю. Д. Бойчук, О. С. Бородіна, О. М. Микитюк; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С Сковороди. — Харків: ХНПУ, 2015. — 117 с.
96. ЮНЕСКО. Как остановить насилие в школе. Пособие для учителей. — 2011 г.
97. ЮНІСЕФ. Глобальна оцінка програм освіти в галузі життєвих навичок. Підсумковий звіт. 2012 р .// <http://www.unicef.org/evaluation/files/USA-2012-011-1_GLSEE.pdf> 2013.

4.2 Безпечна і дружня до дитини школа

Зміст

Базові поняття

Світовий досвід щодо створення сприятливого шкільного середовища

Дакарські рамки дій «Освіта для всіх»

Універсальна рамка FRESH

Школи сприяння здоров’ю

Школи, дружні до дитини

Етапи удосконалення навчального закладу

Концептуальна рамка «Безпечна і дружня до дитини школа»

Стандарти БДДШ

Показники БДДШ

 

 

	Безпечні школи — це навчальні заклади, які забезпечують захист від насильства, образ, зловживань та експлуатації учнів, персоналу школи, зокрема вчителів, та інші освітні заклади.

 

Під цими термінами розуміється захист від багатьох конкретних загроз, таких як дитяча праця, торгівля, тортури, тілесні покарання, знущання, сексуальні домагання, зловживання та експлуатація, вербування до збройних сил, збройний напад та стихійні катастрофи.

Концепція безпечної школи включає попередження усіх загроз життю та добробуту дітей, готовність діяти і надавати першу допомогу у разі, якщо такі загрози мали місце в школі, дорогою до або зі школи.

 

	Школи, дружні до дитини — це навчальні заклади, покликані допомогти дітям у навчанні навичок, необхідних у сучасному мінливому світі, щоб поліпшити їхнє здоров’я і благополуччя, створити безпечне середовище, підвищити мотивацію вчителів і суспільства до підтримки.

 

Створення безпечного і психологічно комфортного навчального середовища є одним із основних принципів Нової української школи. Рекомендації щодо створення сприятливого навчального середовища мають тисячолітню історію, але узгоджені рамки системних дій держав щодо реалізації превентивної освіти було сформовано лише у 2000 році.

 

 

Дакарські рамки дій «Освіта для всіх»

На Всесвітньому форумі з освіти, який відбувся в Дакарі (Сенегал) у квітні 2000 року, міжнародна спільнота підтвердила свою мету — забезпечення якісної базової освіти для всіх.

У прийнятих на форумі Дакарських рамках дій представлені цілі та стратегії щодо виконання цього завдання до 2015 року. Зокрема, однією з важливих умов здійснення права дітей на здобуття базової освіти є створення «безпечного, здорового, інклюзивного навчального середовища, що сприяє успішному навчанню і досягненню чітко визначених рівнів успішності для всіх за справедливого забезпечення ресурсами».

 

Відповідно до Дакарських рамок дій мають бути забезпечені: відповідне водопостачання і належні санітарно-гігієнічні умови; доступ до служб охорони здоров’я і харчування; політика і кодекси поведінки, які сприяють поліпшенню фізичного, психосоціального та емоційного стану викладачів і учнів; зміст і практика освіти, яка сприяє засвоєнню знань, соціальних установок, цінностей і життєвих навичок, необхідних для зміцнення самоповаги, здоров’я та особистої безпеки [1].

 

Універсальна рамка FRESH

Відповідно до Дакарських рамок дій учасники Всесвітнього форуму за освітнім напрямом схвалили підготовлені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Світовим банком єдину рамку дій, спрямованих на створення безпечного і психологічно комфортного навчального середовища. Ця рамка отримала назву FRESH (Focusing Resources on Effective School Health), що в перекладі з англійської означає фокусування ресурсів на ефективному забезпеченні охорони здоров’я у школах.

Мета ініціативи FRESH полягає в підтримці ефективних і реалістичних програм, спрямованих на створення шкільного середовища, сприятливого для здоров’я, безпеки, соціальної інтеграції та самореалізації учнів. Школи мають стати більш здоровим місцем для навчання, з одного боку, а також місцем, де діти навчаться бути здоровими — з іншого. Такі програми покликані забезпечити дітям вступ до школи та навчання, отримання знань, а також розвиток життєвих навичок і прийняття моделі здорового способу життя [4, 9].

 

Концепція FRESH будується на чотирьох основних компонентах (програмних принципах), які мають реалізовуватися в усіх школах: політика рівного доступу до охорони здоров’я в школах; безпечне освітнє середовище; освіта у сфері здоров’я на засадах розвитку навичок; послуги в галузі охорони здоров’я та харчування в школах.

 

Реалізація політики рівного доступу до охорони здоров’я в школах передбачає наявність національних стандартів і норм для охорони і зміцнення здоров’я та безпеки учнів і викладачів та дотримання їх у всіх освітніх закладах. Така політика спрямована на гарантування безпеки всіх учасників освітнього процесу і створення сприятливого клімату в навчальному закладі спільними зусиллями адміністрації, педагогів, учнів, батьків і місцевої громади.

Безпечне освітнє середовище забезпечує фізичну та емоційно-психологічну безпеку учасників освітнього процесу.

Фізичне середовище — вся територія і шкільні приміщення, включно з навчальними класами, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, роздягальнями, туалетними та душовими кімнатами, їдальнею тощо, — мають бути тими місцями, де суворо дотримуються відповідних санітарно-гігієнічних умов і де школярам не загрожує небезпека, хвороби, фізична шкода або травми.

Емоційно-психологічну безпеку учнів і вчителів забезпечує сприятливий шкільний клімат. Перший крок до створення такого клімату — запобігання всім формам насильства: тілесним покаранням, бійкам, цькуванню, знущанню, сексуальному та гендерному насильству, дискримінації за будь-якою ознакою.

Освіта у сфері здоров’я має здійснюватися на основі розвитку навичок. Такий підхід забезпечує не тільки здобуття знань, а й формування ставлень (психологічних установок та ціннісних орієнтирів) і необхідних у повсякденному житті когнітивних навичок (здатності вирішувати проблеми, творчого та критичного мислення, вміння ухвалювати рішення), емоційних навичок (самоусвідомлення та розбудови самооцінки, вміння володіти собою і керувати стресами), а також навичок міжособистісних стосунків (ефективної комунікації, кооперації та вміння домовлятися і розв’язувати конфлікти).

 

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, життєві навички є здатністю до адаптації та практики позитивної поведінки, що дає людям змогу ефективно вирішувати проблеми і долати труднощі щоденного життя. Вони включають в себе вміння і навички міжособистісного спілкування, які допомагають людям приймати зважені рішення, мислити критично і творчо, ефективно спілкуватися, будувати здорові стосунки, співпереживати, справлятися з життєвими проблемами, вести здоровий і продуктивний спосіб життя. Життєві навички можуть бути спрямовані на особисті дії або дії щодо інших людей, а також на дії зі зміни навколишнього середовища з тим, щоб зробити його сприятливим і безпечним для здоров’я [3].

 

Послуги в галузі здоров’я і безпеки в школі дають змогу здійснювати диспансерний нагляд за станом здоров’я школярів, своєчасно виявляти проблеми зі здоров’ям і направляти до фахівців. Забезпечення школярів повноцінним і збалансованим харчуванням не тільки сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, а й підвищує успішність.

FRESH — це комплексна, всеосяжна рамкова ініціатива, спрямована на розвиток охорони здоров’я в школах, яка може реалізовуватися замість або паралельно з іншими відомими ініціативами, такими як «Школи сприяння здоров’ю» та «Школи, дружні до дитини» [4, 9].

Школи сприяння здоров’ю

Всесвітня організація охорони здоров’я ініціювала розробку програми зі створення шкіл, які сприяють зміцненню здоров’я в усьому світі. зі створення шкіл, які сприяють зміцненню здоров’я в усьому світі У країнах Європи ця ініціатива розвивається за підтримки Європейської Комісії, Ради Європи, Європейського регіонального бюро ВООЗ як міжнародний проект «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю»

Школи, що реалізують політику сприяння здоров’ю, підвищують можливості дітей і дорослих у плані забезпечення безпечного і сприятливого для здоров’я соціального, фізичного та психологічного середовища, сприяють формуванню в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточення. У школах сприяння здоров’ю учні набувають і закріплюють особистісні та соціальні навички і націлені на здоровий спосіб життя поведінкові установки, які також сприяють підвищенню їхньої академічної успішності.

 

Школи сприяння здоров’ю покликані: забезпечити у навчальних закладах сприятливі для здоров’я умови для роботи і навчання шляхом відповідного благоустрою шкільних приміщень, ігрових майданчиків та їдалень, вжиття належних заходів безпеки тощо; сприяти формуванню почуття відповідальності за здоров’я окремих людей у сім’ях та серед населення загалом; заохочувати до формування здорового способу життя та запропонувати і учням, і шкільному персоналу реалістичний і привабливий діапазон можливостей для оздоровлення свого способу життя; надати можливість усім школярам якнайповніше розкрити свій фізичний, психологічний і соціальний потенціал, а також сприяти формуванню у них почуття впевненості в собі; поставити чіткі завдання щодо зміцнення здоров’я та гарантування безпеки для всього шкільного колективу (учнів і дорослих, які працюють у школі); сприяти формуванню хороших відносин між викладацьким складом і учнями, між самими учнями, а також між школою, сім’єю та місцевою громадою; забезпечити ефективне використання наявних на місцевому рівні ресурсів для підтримки роботи, спрямованої на зміцнення здоров’я; розробити комплексну і послідовну програму профілактичної освіти, що передбачає використання педагогічних методів, які сприяють активній участі в ній самих учнів; надати учням можливість здобути теоретичні знання і практичні навички, необхідні для прийняття раціональних рішень стосовно їхнього здоров’я, а також для охорони й оздоровлення їхнього навколишнього фізичного середовища; сприяти формуванню ширшого погляду на медичні кабінети у навчальних закладах як на додатковий ресурс для проведення просвітницької роботи, що допомагає учням стати більш обізнаними користувачами послуг охорони і підтримки здоров’я [2].

 

Школи, дружні до дитини

Розвиток шкіл сприяння здоров’ю — крок до реалізації ширшої концепції Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) «Школа, дружня до дитини». Це школа, в якій створюється середовище якісного та ефективного навчання з відповідними фізичними умовами, політикою та послугами.

Школи, дружні до дітей, охоплюють усіх дітей, у них панує атмосфера захищеності та турботи про здоров’я учнів, відчувається уважність до гендерних питань, тут із повагою ставляться до інтересів учнів, їхнього досвіду і потреб; серйозно підходять до змісту навчального плану і процесу навчання, умов навчання в класі та шкільному середовищі, до розробки таких методів оцінювання результатів навчання, що не травмують.

Школи, дружні до дитини, покликані допомогти дітям у навчанні навичок, необхідних у сучасному мінливому світі, щоб поліпшити їхнє здоров’я і благополуччя, створити безпечне середовище, підвищити мотивацію вчителів і суспільства до підтримки освіти. Метою школи, дружньої до дитини, є всебічний розвиток усіх дітей і повна реалізація творчого потенціалу учнів.

 

Школа, дружня до дітей Здорова і безпечна для дітей — забезпечена хорошими санітарними умовами: свіжою питною водою, чистими і теплими туалетами, доступним і корисним харчуванням. Надає рівні можливості для всіх — сприймає всіх дітей однаково, незалежно від їхньої статі, соціального статусу, культурного походження, віросповідання або стану здоров’я. Забезпечує якісну освіту — розширює горизонти навчання дитини, розвиває навички та вміння в усіх сферах навчання, забезпечує навчальним планом і програмами відповідно до віку, враховує індивідуальні особливості учнів, різні стилі навчання, підтримує активне навчання і критичне мислення, знайомить дітей з інформаційними технологіями, розвиває навчання життєвих навичок із професійними, компетентними і вмотивованими вчителями. Захищає і піклується — враховує інтереси учнів, оберігає їх від ризикованої поведінки, захищає від надзвичайних ситуацій природного, техногенного або соціального походження. Залучає учнів, сім’ї та місцеві громади — цінує і стимулює участь батьківських комітетів та шкільного самоврядування в плануванні шкільних заходів; надає освітні послуги дорослому населенню, є освітнім центром громади [5].

 

 

Створення безпечної і дружньої до дитини школи є неперервним процесом удосконалення навчального закладу, що має чотири етапи (мал.)

 

1. Експрес оцінка навчального закладу здійснюється шляхом опитування основних учасників навчально-виховного процесу — учнів, вчителів, керівництва школи, батьків тощо. Результатом такої оцінки є профілі конкретного навчального закладу «очима всіх її учасників». Профілі формується на основі анонімного анкетування і представляється у вигляді кругових діаграм, осями яких є показники безпечної і дружньої до дитини школи.

 

Профілі відображають сильні і слабкі сторони конкретного навчального закладу (на думку учнів, вчителів, батьків, дирекції навчального закладу тощо).

Експрес оцінка надає структуроване уявлення про те, як сприймають свій начальний заклад всі зацікавлені сторони. Можна порівнювати, як виглядає школа «очима» різних учасників (учнів, вчителів, батьків, тощо)

 

На підставі такої оцінки можна визначати пріоритетні напрямки для подальшого детального аналізу окремих питань, планування змін, моніторингу процесу їх впровадження та оцінки результатів.

2. Детальний аналіз і планування змін надає можливість:

• визначити сильні та слабкі сторони шкільної політики, спрямовані на створення безпечного і дружнього до дитини навчального середовища;
• розробити план дій для покращення ситуації;
• залучати вчителів, батьків, учнів та громаду до процесу вдосконалення навчального закладу.

Цей етап передбачає два види заходів, які мають здійснити команди навчальних закладів: самооцінювання та планування для вдосконалення. До шкільних команд мають входити представники всіх зацікавлених сторін: дирекції, учнів, персоналу школи, вчителів, батьків, громад тощо.

Процес самооцінювання заохочує членів шкільної спільноти збиратися разом для обговорення поточної діяльності школи та визначення основних сильних та слабких сторін.

Процес планування дає змогу визначити дії, до яких школа може вдатися для поліпшення ситуації у слабких сферах. Колективне планування сприяє осмисленню та визначенню пріоритетних заходів, а також дає змогу скласти узгоджений план удосконалення навчального закладу та визначити першочергові кроки його впровадження. Сформований план заходів включає всі важливі для покращення ситуації стандарти, параметри та еталонні показники Безпечної та дружньої до дитини школи.

Результати самооцінювання школи в жодному разі не використовуються для перевірки або покарання співробітників школи. Отримані бали необхідні, аби краще зрозуміти сильні та слабкі сторони школи й розробити план дій для покращення ситуації. Низьких балів також слід очікувати, проте вони не свідчать про «низьку ефективність» шкіл, а вказують на сфери, в яких школа може вдосконалюватися.

Багатьох покращень можна досягти силами наявного персоналу без додаткових ресурсів. Для тих пріоритетних дій, які потребуватимуть додаткових ресурсів, результати оцінки можуть стати підставою для пошуку фінансових ресурсів.

3. Забезпечення ресурсами для навчання.

На підставі сформованого плану заходів здійснюється забезпечення необхідними ресурсами, наприклад підготовка вчителів, закупівля навчально-методичних матеріалів, облаштування навчальних приміщень тощо.

4. Впровадження, моніторинг і оцінка заходів щодо вдосконалення школи

Моніторинг передбачає постійне спостереження процесу впровадження щодо його відповідності узгодженому плану та аналізу причин відхилення. Для оцінювання змін, що сталися в результаті впровадження плану школи, доцільно проводити періодичну (наприклад, два рази на рік) експрес оцінку навчального закладу. Це дозволяє отримати дані щодо змін у вигляді «діаграми прогресу»:

 

 

 

	Безпечна і дружня до дитини школа (БДДШ) — навчальний заклад, який забезпечує всі необхідні умови для навчання, успішної соціалізації та гармонійного розвитку дітей і підлітків із наголосом на питаннях захисту життя і здоров’я.

 

Такими умовами є: сприятливе фізичне і психосоціальне середовище, інклюзивне навчання важливих для життя компетентностей, демократичне управління школою, партнерство та участь.

Концептуальна рамка безпечної і дружньої до дитини школи визначає стандарти, параметри стандартів, еталонні показники, еталонну модель і критерії відповідності конкретної школи еталонним показникам (мал.).

 

Стандарти — узагальнені вимоги, виконання яких є обов’язковим для того, щоб вважати школу безпечною (дружньою до дитини).

Параметри стандартів — показники, що конкретизують узагальнені вимоги стандарту «Безпечної школи» (визначають його складові).

Еталонний показник — твердження, яке є еталоном для порівняння. Кожному параметру стандартів може відповідати один або декілька еталонних показників. Наприклад, твердження «У школі є окремі туалетні кімнати для хлопців та дівчат, які облаштовані всім необхідним (відповідна кількість унітазів, рукомийників, є вода, мило, папір, рушники тощо)» є одним із еталонних показників для параметра «У школі створено належні санітарно-гігієнічні умови».

Еталонна модель безпечної школи — ідеальний начальний заклад, всі без винятку показники якого дорівнюють еталонам.

Критерій відповідності — ступінь відповідності (схожості) навчального закладу еталонному показнику. Критерієм відповідності для всіх еталонних показників є запитання «Це схоже на Вашу школу?» разом із варіантами відповідей:

Зовсім ні (1) Певною мірою (2) Здебільшого (3) Дуже (4)

Наскрізні питання (cross cutting items) — питання, які релевантні (дотичні) всім стандартам. У контексті стандартів безпечної школи це:

• шкільна політика;
• гендерна рівність;
• послуги;
• моніторинг і оцінка.

Концептуальна рамка є фундаментом для структурованої експрес-оцінки щодо близькості конкретної школи до еталонної моделі. Таку експрес-оцінку мають здійснювати всі ключові зацікавлені сторони навчального закладу: адміністрація, вчителі, учні, батьки.

Нижче наведено опис стандартів і параметрів БДДШ. Повну модель, що додатково включає еталоні показники, наведено у додаткових ресурсах.

 

 

Безпечна і дружня до дитини школа — це навчальний заклад, в якому з урахуванням усіх наскрізних питань забезпечується:

1. Захисне та сприятливе для здоров’я і навчання фізичне середовище.
2. Комфортне психосоціальне середовище.
3. Навчання дітей і дорослих на засадах загальнолюдських цінностей і життєво важливих компетентностей.
4. Ефективне шкільне управління, партнерство і участь.

 

 

Стандарт 1. «Захисне та сприятливе для здоров’я і навчання фізичне середовище»

• Школа має чіткі рекомендації щодо безпечного маршруту до школи.
• Шкільне подвір’я, приміщення і навколишня територія є безпечними для життя і здоров’я учнів.
• У школі створено належні санітарно-гігієнічні умови.
• У школі належний рівень пожежної та електричної безпеки.
• У школі забезпечено доступ до якісного харчування, майданчиків для занять фізичною культурою, пункту надання першої домедичної допомоги.
• У школі створено навчальний простір, який забезпечено сучасними технологічним засобами та навчально-методичними матеріалами для активного навчання дітей з урахуванням особливостей їхнього розвитку.
• У школі забезпечується навчання персоналу школи і учнів з питань мінної безпеки та поводження з вибухонебезпечними речовинами.
• У школі проводяться практичні тренування персоналу та учнів щодо злагоджених дій в екстремальних і надзвичайних ситуаціях.

Стандарт 2. «Комфортне психосоціальне середовище»

• Персонал школи добре обізнаний із концепцією безпечної школи та підготовлений з питань створення психосоціального середовища, сприятливого для навчання, здоров’я, успішної соціалізації та гармонійного розвитку дитини.
• Школа підтримує дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу для всіх учасників навчально-виховного процесу.
• Школа проводить активну політику щодо недопущення всіх видів насильства і має чіткі механізми реагування на прояви насильства і знущання.
• У школі створено і забезпечується вільний доступ до позаурочної діяльності, сприятливої для здоров’я, безпеки і розвитку життєво важливих компетентностей.
• У школі забезпечується надання психологічних консультацій та психосоціальної підтримки, особливо для дітей, які постраждали внаслідок конфлікту, та дітей із сімей у складних життєвих обставинах.
• У школі здійснюється направлення учнів для отримання зовнішньої допомоги у разі потреби.

Стандарт 3. «Навчання дітей і дорослих на засадах загальнолюдських цінностей і життєво важливих компетентностей»

• У школі створено систему мотивації до навчання вчителів та учнів життєво важливих навичок на засадах компетентнісного підходу.
• Навчання психосоціальних навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки, успішної соціалізації та самореалізації учнів, визначено одним із ключових завдань школи.
• Тематика здоров’я, безпеки, соціальної та громадянської компетентності, розбудови миру, підприємливості, екологічної грамотності, поводження у надзвичайних ситуаціях є обов’язковими елементами змісту навчального плану школи.
• У школі навчання психосоціальних компетентностей (життєвих навичок) для учнів усіх класів відбувається в інтерактивній формі.
• У школі створено систему взаємонавчання і взаємопідтримки вчителів.
• Персонал школи постійно підвищує свою кваліфікацію за дистанційними та очними формами навчання.

Стандарт 4. «Ефективне шкільне управління, партнерство і участь»

• Створення безпечної (дружньої до дитини) школи є головним пріоритетом шкільної політики.
• Школа має визначену місію і кодекс поведінки, які сприймаються усіма учасниками навчально-виховного процесу.
• Управління школою відбувається на засадах самоврядування, демократії, рівного доступу, прозорості та поваги до різноманіття культур (включно з системою учнівського самоврядування).
• Батьки учнів беруть активну участь у житті школи.
• У школі створена і діє на постійній основі Служба безпеки і здоров’я, яка координує всю діяльність, спрямовану на формування та підтримку захисного фізичного і комфортного психосоціального середовища.
• Школа активно взаємодіє з громадою та органами місцевого самоврядування на засадах відкритості і партнерства.
• Персонал школи мотивований і отримує постійну підтримку у набутті необхідних навичок щодо забезпечення ефективного шкільного управління, партнерства та участі.
• Школа забезпечує залучення і рівність для всіх учасників навчально-виховного процесу.

 

Список використаних джерел

1. Дакарські рамки дій «Освіта для всіх»: виконання наших колективних зобов’язань (2000) // http://www.unesco.org/education/efa/ed_for_all/dakfram_eng.shtml.
2. Європейська мережа шкіл зміцнення здоров’я // http://www.niigd.ru/pdf/2.pdf.
3. Образование в области здоровья, основанное на привитии жизненных навыков (ООЗОПЖН), — важный компонент доброжелательной к ребенку/укрепляющей здоровье школы . ВООЗ. 2003. // http://www.who.int/school_youth_health/media/sch_skills4health_russian.pdf.
4. Посібник з моніторингу та оцінки для шкільних програм охорони здоров’я. Вісім ключових показників на підтримку FRESH. (Формування ресурсів для ефективного шкільного охорони здоров’я). Червень 2013. — 54 с.
5. Школы, доброжелательные к ребенку http://www.unicef.org/ceecis/ru/education_21974.html
6. ЮНІСЕФ. Глобальна оцінка програм освіти у сфері життєвих навичок. Підсумковий звіт. 2012 р .// http://www.unicef.org/evaluation/files/USA-2012-011-1_GLSEE.pdf.
7. Schools & Health // http://www.schoolsandhealth.org/fresh-framework — 2014.