3.3 Соціальна і здоров’язбережувальна компетентність

Зміст

Поняття соціальної і здоров’язбережувальної компетентності

Складові соціальної і здоров’язбережувальної компетентності

Очікувані результати шкільної превентивної освіти

Зміст шкільних програм із питань здоров’я та безпеки

Компетентнісний підхід до навчання учнів

 

Поняття соціальної і здоров’язбережувальної компетентності

 

 
 

Соціальна і здоров’язбережна компетентність — це здатність людини планувати і реалізовувати свою життєдіяльність у спосіб, сприятливий для здоров’я і безпеки самої людини та її соціального оточення.

 
   

 

Здоров’язбережна компетентність набувається через формування сприятливих для здоров’я, безпеки і соціальної інтеграції знань, умінь, ставлень (психологічних установок, принципів, цінностей, вірувань, прагнень). Розвиток здоров’язбережної компетентності у сучасному світі дедалі частіше відбувається шляхом впровадження превентивної освіти на засадах розвитку життєвих навичок.

 

 
 

Превентивна освіта — це комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямований на фізичний, психологічний, духовний, соціальний розвиток особистості, формування в неї відповідальної поведінки, імунітету до можливих негативних впливів соціального оточення; профілактика чи корекція негативних проявів поведінки.

 
   

 

Складові соціальної і здоров’язбережувальної компетентності

 

Важливими складовими здоров’язбережної компетентності є сприятливі для здоров’я спеціальні та психосоціальні компетенції (життєві навички).

До психосоціальних компетенцій (життєвих навичок) належать: позитивна самооцінка, самоконтроль, керування стресами, мотивація успіху і гартування волі, аналіз проблем і прийняття зважених рішень, критичне і творче мислення, ефективне спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам тощо.

До спеціальних компетенцій належать: санітарно-гігієнічні навички, раціональне харчування, рухова активність, загартування, організація режиму праці та відпочинку, надання першої допомоги тощо.

Перелік спеціальних та життєвих навичок та їхніх складових наведено в таблиці.


  Різновидність навичок Складові навичок (уміння, звички…)
Навички, що сприяють фізичному здоров’ю Навички раціонального харчування
  • дотримання режиму харчування;
  • уміння складати харчовий раціон з урахуванням реальних можливостей, потреб та користі;
  • уміння визначати і зберігати високу якість харчових продуктів.
Навички рухової активності
  • виконання ранкової зарядки;
  • регулярні заняття фізичною культурою, рухові ігри, фізична праця.
Санітарно-гігієнічні навички
  • навички особистої гігієни;
  • уміння виконувати гігієнічні процедури (доглядати за шкірою, зубами, волоссям тощо).
Режим праці та відпочинку
  • уміння чергувати розумову та фізичну активність;
  • уміння знаходити час для регулярного харчування й повноцінного відпочинку.
Життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю Навички ефективного спілкування
  • уміння слухати;
  • уміння чітко висловлювати свої думки;
  • уміння виражати свої почуття;
  • уміння просити про послугу або допомогу;
  • володіння невербальною засобами спілкування (жести, міміка, інтонація тощо);
  • уміння адекватно реагувати на критику.
Навички співчуття
  • уміння розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей;
  • уміння висловити це розуміння;
  • уміння зважати на почуття інших людей;
  • уміння допомагати та підтримувати.
Навички розв’язання конфліктів
  • уміння розрізняти конфлікти поглядів і конфлікти інтересів;
  • уміння толерантно розв’язувати конфлікти поглядів;
  • уміння розв’язувати конфлікти інтересів за допомогою конструктивних переговорів.
Навички поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації
  • уміння уникати небезпечних ситуацій і діяти при загрозі насилля; обстоювати свою позицію та відмовлятися від небажаних пропозицій, зокрема й пов’язаних із залученням до куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин;
  • уміння розрізняти прояви дискримінації, зокрема щодо людей з особливими потребами, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;
  • навички впевненої поведінки, зокрема й застережливих дій щодо ВІЛ/СНІДу.
Навички спільної діяльності та співробітництва
  • уміння працювати в «команді»;
  • уміння адекватно оцінювати свої здібності, свій внесок у спільну діяльність;
  • уміння визнавати внесок інших у спільну роботу.
Життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю Самоусвідомлення та самооцінка
  • позитивне ставлення до себе, інших людей, до життєвих перспектив;
  • уміння реально оцінювати свої здібності та можливості;
  • адекватна самооцінка;
  • уміння адекватно сприймати оцінки інших людей.
Навички самоконтролю
  • уміння правильно виражати свої почуття;
  • уміння контролювати прояви гніву, долати тривогу;
  • уміння переживати невдачі;
  • уміння раціонально планувати час.
Мотивація успіху та тренування волі
  • уміння зосереджуватися на досягненні мети;
  • розвиток наполегливості та працьовитості;
  • установка на успіх і віра в себе.
Аналіз проблем і прийняття рішень
  • уміння визначати суть проблеми та причини її виникнення;
  • здатність сформулювати декілька варіантів розв’язання проблеми;
  • уміння передбачити наслідки кожного з варіантів для себе та інших людей;
  • уміння оцінювати реальність кожного з варіантів, враховуючи власні можливості та життєві обставини;
  • здатність вибирати оптимальні рішення.
Визначення життєвих цілей та програм
  • уміння визначати життєві цілі, керуючись своїми потребами, нахилами, здібностями;
  • уміння визначати пріоритети й раціонально використовувати час;
  • уміння планувати свою діяльність, враховуючи аналіз можливостей і обставин.

 

Очікувані результати шкільної превентивної освіти

 

Мета шкільної превентивної освіти — мотивувати і підготувати дітей та підлітків дотримуватися моделей поведінки, сприятливих для особистого, сімейного і суспільного здоров’я, безпеки, добробуту та сталого розвитку.

Узагальнені очікувані результати шкільної превентивної освіти представлені у таблиці.

 

Результат 1. Учні розуміють сучасні концепції здоров’я і безпеки, пов’язані зі зміцненням здоров’я, профілактикою захворювань і травматизму.

Обґрунтування. Сприйняття основних концепцій здоров’я, безпеки та шляхів їх досягнення створює основу для зміцнення здоров’я та посилення здорової поведінки серед молоді. Цей результат включає основні концепції, засновані на доведених теоріях і моделях впливу на поведінку в контексті здоров’я і безпеки. Критерії досягнення цього результату включають і індикатори зменшення ризику, і індикатори зміцнення здоров’я.

Результат 2. Учні досліджують вплив сім’ї, однолітків, культури, засобів масової інформації, технологій та інших чинників на здорову поведінку.

Обґрунтування. Здоров’я залежить від багатьох позитивних і негативних впливів у суспільстві. Цей результат фокусується на виявленні та розумінні різних внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на поведінкові практики серед молоді, зокрема на особисті цінності, переконання і прийняття норм поведінки.

Результат 3. Учні демонструють здатність знаходити достовірну інформацію, корисні продукти і послуги для зміцнення здоров’я.

Обґрунтування. Доступ до достовірної інформації для зміцнення здоров’я та просування здорових товарів і послуг має вирішальне значення в профілактиці, ранньому виявленні та вирішенні проблем зі здоров’ям. Цей результат фокусується на тому, як визначити й отримати доступ до надійних ресурсів та відмовитися від неперевірених джерел. Навички аналізу, порівняння та оцінки альтернативних варіантів ресурсів надають можливість учням досягти грамотності в питаннях здоров’я.

Результат 4. Учні демонструють здатність використовувати навички міжособистісного спілкування для зміцнення здоров’я та запобігання або зниження ризику для здоров’я.

Обґрунтування. Ефективне спілкування підвищує особисте, сімейне і громадське здоров’я. Цей результат фокусується на тому, як відповідальні люди використовують вербальні і невербальні навички спілкування для того, щоб розвивати і підтримувати здорові особисті стосунки. Здатність організовувати і передавати інформацію та почуття є основою для зміцнення міжособистісних стосунків, запобігання конфліктам або їх конструктивного розв’язання.

Результат 5. Учні демонструють здатність використовувати навички ухвалення рішень для зміцнення здоров’я.

Обґрунтування. Навички ухвалення рішень необхідні для того, щоб визначати, впроваджувати і підтримувати поведінкові практики, сприятливі для здоров’я і безпеки. Цей результат містить основні кроки, які необхідні для ухвалення здорових рішень. У контексті зміцнення здоров’я процес ухвалення рішень дає людям змогу співпрацювати з іншими з метою зменшення ризиків та поліпшення якості життя.

Результат 6. Учні демонструють здатність використовувати навички постановки мети для зміцнення здоров’я.

Обґрунтування. Навички цілепокладання необхідні для того, щоб допомогти учням визначати, приймати і дотримуватися здорового способу життя. Цей результат включає критично важливі кроки, необхідні для досягнення і короткострокових, і довгострокових цілей щодо здорового способу життя. Ці навички надають людям можливість мати прагнення і формувати плани на майбутнє.

Результат 7. Учні демонструють здатність дотримуватися здорової поведінки та запобігати або знижувати ризики для життя і здоров’я.

Обґрунтування. Поведінкова практика зміцнення здоров’я може зробити внесок у підвищення якості життя. Багатьом захворюванням і травмам можна запобігти шляхом зменшення шкідливої ризикованої поведінки. Цей результат сприяє прийняттю особистої відповідальності за своє здоров’я і заохочує дотримуватися практик здорового способу життя.

Результат 8. Учні демонструють здатність пропагувати зміцнення особистого, сімейного та громадського здоров’я.

Обґрунтування. Адвокаційні навички допомагають учням посилити соціальні норми щодо здорового способу життя. Цей результат допомагає молоді розвивати важливі життєві навички пропаганди здоров’я і заохочення інших до здорового способу життя.

 

Зміст шкільних програм із питань здоров’я та безпеки

 

Узагальнений зміст шкільної превентивної освіти наведено у таблиці.

Тематичні блоки превентивної освіти Зміст тематичних блоків
Життя і здоров’я людини

Безпека, здоров’я, здоровий спосіб життя, безпека життєдіяльності

Розвиток дитини (фізичний, психічний, соціальний)

Фізичне здоров’я

Особиста гігієна

Рухова активність і загартування

Раціональне харчування

Режим праці і відпочинку. Профілактика «шкільних захворювань»

Соціальне здоров’я Соціальне середовище і здоров'я

Ефективне спілкування

Соціальна взаємодія (культура взаємин між статями, робота в команді, співчуття, мирне розв’язання конфліктів)

Протидія соціальному тиску і дискримінації

Профілактика соціально небезпечних захворювань і шкідливих звичок

Безпечне довкілля

Небезпечні місця і ситуації

Безпека у школі

Побутова безпека

Дорожня безпека

Пожежна безпека

Соціальна безпека

Безпека на природі

Надзвичайні і екстремальні ситуації

Надання невідкладної допомоги

Психічне та духовне здоров’я

Позитивна ідентичність (розвиток самоповаги і поваги до інших людей)

Емоційне благополуччя (самоконтроль, керування стресами, мотивація успіху і гартування волі)

Інтелектуальне благополуччя (уміння вчитись, аналіз проблем і прийняття рішень, критичне і творче мислення)

Духовне благополуччя (орієнтація на загальнолюдські цінності, пізнавальні, естетичні, етичні потреби, потребу у самореалізації)

 

Компетентнісний підхід до навчання учнів

 

Життєві навички, сприятливі для здоров’я, безпеки і соціальної інтеграції, набуваються у процесі діяльнісного (компетентнісного) підходу до навчання. Компетентнісний підхід передбачає використання на уроках інтерактивних методів, які забезпечують: активну участь кожного учня; творчу співпрацю учнів між собою і з учителем; навчання на ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у класі; формування відчуття класу як єдиної команди тощо.

 

Список використаних джерел

  1. Організація профілактичної роботи у навчальних закладах: посібник для адміністраторів системи освіти / О. В. Березюк, Т. В. Воронцова, О. В. Єресько, В. С. Пономаренко, І. А. Скорбун. — Київ: «Здоров’я через освіту», 2014. — 128 c.
  2. Соціальні детермінанти здоров’я і благополуччя підлітків. Дослідження «Поведінка дітей шкільного віку у випадку охорони здоров’я»: міжнародний звіт за результатами обстеження 2009-2010 рр. / Під ред. C. Currie та ін. — Копенгаген: Європейське регіональне бюро ВООЗ, 2012. — 253 c. — (Серія «Політика охорони здоров’я дітей і підлітків», випуск № 6).
  3. National Health Education Standards: achieving excellence [Electronic resource]. — Available at: https://sparkpe.org/wp-content/uploads/NHES_CD.pdf.