3.3 Соціальна і здоров’язбережувальна компетентність

Соціальна і здоров’язбережна компетентність — це здатність людини планувати і реалізовувати свою життєдіяльність у спосіб, сприятливий для здоров’я і безпеки самої людини та її соціального оточення.

Превентивна освіта — це комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямований на фізичний, психологічний, духовний, соціальний розвиток особистості, формування в неї відповідальної поведінки, імунітету до можливих негативних впливів соціального оточення; профілактика чи корекція негативних проявів поведінки.

• дотримання режиму харчування;
• уміння складати харчовий раціон з урахуванням реальних можливостей, потреб та користі;
• уміння визначати і зберігати високу якість харчових продуктів.

• виконання ранкової зарядки;
• регулярні заняття фізичною культурою, рухові ігри, фізична праця.

• навички особистої гігієни;
• уміння виконувати гігієнічні процедури (доглядати за шкірою, зубами, волоссям тощо).

• уміння чергувати розумову та фізичну активність;
• уміння знаходити час для регулярного харчування й повноцінного відпочинку.

• уміння слухати;
• уміння чітко висловлювати свої думки;
• уміння виражати свої почуття;
• уміння просити про послугу або допомогу;
• володіння невербальною засобами спілкування (жести, міміка, інтонація тощо);
• уміння адекватно реагувати на критику.

• уміння розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей;
• уміння висловити це розуміння;
• уміння зважати на почуття інших людей;
• уміння допомагати та підтримувати.

• уміння розрізняти конфлікти поглядів і конфлікти інтересів;
• уміння толерантно розв’язувати конфлікти поглядів;
• уміння розв’язувати конфлікти інтересів за допомогою конструктивних переговорів.

• уміння уникати небезпечних ситуацій і діяти при загрозі насилля; обстоювати свою позицію та відмовлятися від небажаних пропозицій, зокрема й пов’язаних із залученням до куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин;
• уміння розрізняти прояви дискримінації, зокрема щодо людей з особливими потребами, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;
• навички впевненої поведінки, зокрема й застережливих дій щодо ВІЛ/СНІДу.

• уміння працювати в «команді»;
• уміння адекватно оцінювати свої здібності, свій внесок у спільну діяльність;
• уміння визнавати внесок інших у спільну роботу.

• позитивне ставлення до себе, інших людей, до життєвих перспектив;
• уміння реально оцінювати свої здібності та можливості;
• адекватна самооцінка;
• уміння адекватно сприймати оцінки інших людей.

• уміння правильно виражати свої почуття;
• уміння контролювати прояви гніву, долати тривогу;
• уміння переживати невдачі;
• уміння раціонально планувати час.

• уміння зосереджуватися на досягненні мети;
• розвиток наполегливості та працьовитості;
• установка на успіх і віра в себе.

• уміння визначати суть проблеми та причини її виникнення;
• здатність сформулювати декілька варіантів розв’язання проблеми;
• уміння передбачити наслідки кожного з варіантів для себе та інших людей;
• уміння оцінювати реальність кожного з варіантів, враховуючи власні можливості та життєві обставини;
• здатність вибирати оптимальні рішення.

• уміння визначати життєві цілі, керуючись своїми потребами, нахилами, здібностями;
• уміння визначати пріоритети й раціонально використовувати час;
• уміння планувати свою діяльність, враховуючи аналіз можливостей і обставин.

Результат 1. Учні розуміють сучасні концепції здоров’я і безпеки, пов’язані зі зміцненням здоров’я, профілактикою захворювань і травматизму.

Обґрунтування. Сприйняття основних концепцій здоров’я, безпеки та шляхів їх досягнення створює основу для зміцнення здоров’я та посилення здорової поведінки серед молоді. Цей результат включає основні концепції, засновані на доведених теоріях і моделях впливу на поведінку в контексті здоров’я і безпеки. Критерії досягнення цього результату включають і індикатори зменшення ризику, і індикатори зміцнення здоров’я.

Результат 2. Учні досліджують вплив сім’ї, однолітків, культури, засобів масової інформації, технологій та інших чинників на здорову поведінку.

Обґрунтування. Здоров’я залежить від багатьох позитивних і негативних впливів у суспільстві. Цей результат фокусується на виявленні та розумінні різних внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на поведінкові практики серед молоді, зокрема на особисті цінності, переконання і прийняття норм поведінки.

Результат 3. Учні демонструють здатність знаходити достовірну інформацію, корисні продукти і послуги для зміцнення здоров’я.

Обґрунтування. Доступ до достовірної інформації для зміцнення здоров’я та просування здорових товарів і послуг має вирішальне значення в профілактиці, ранньому виявленні та вирішенні проблем зі здоров’ям. Цей результат фокусується на тому, як визначити й отримати доступ до надійних ресурсів та відмовитися від неперевірених джерел. Навички аналізу, порівняння та оцінки альтернативних варіантів ресурсів надають можливість учням досягти грамотності в питаннях здоров’я.

Результат 4. Учні демонструють здатність використовувати навички міжособистісного спілкування для зміцнення здоров’я та запобігання або зниження ризику для здоров’я.

Обґрунтування. Ефективне спілкування підвищує особисте, сімейне і громадське здоров’я. Цей результат фокусується на тому, як відповідальні люди використовують вербальні і невербальні навички спілкування для того, щоб розвивати і підтримувати здорові особисті стосунки. Здатність організовувати і передавати інформацію та почуття є основою для зміцнення міжособистісних стосунків, запобігання конфліктам або їх конструктивного розв’язання.

Результат 5. Учні демонструють здатність використовувати навички ухвалення рішень для зміцнення здоров’я.

Обґрунтування. Навички ухвалення рішень необхідні для того, щоб визначати, впроваджувати і підтримувати поведінкові практики, сприятливі для здоров’я і безпеки. Цей результат містить основні кроки, які необхідні для ухвалення здорових рішень. У контексті зміцнення здоров’я процес ухвалення рішень дає людям змогу співпрацювати з іншими з метою зменшення ризиків та поліпшення якості життя.

Результат 6. Учні демонструють здатність використовувати навички постановки мети для зміцнення здоров’я.

Обґрунтування. Навички цілепокладання необхідні для того, щоб допомогти учням визначати, приймати і дотримуватися здорового способу життя. Цей результат включає критично важливі кроки, необхідні для досягнення і короткострокових, і довгострокових цілей щодо здорового способу життя. Ці навички надають людям можливість мати прагнення і формувати плани на майбутнє.

Результат 7. Учні демонструють здатність дотримуватися здорової поведінки та запобігати або знижувати ризики для життя і здоров’я.

Обґрунтування. Поведінкова практика зміцнення здоров’я може зробити внесок у підвищення якості життя. Багатьом захворюванням і травмам можна запобігти шляхом зменшення шкідливої ризикованої поведінки. Цей результат сприяє прийняттю особистої відповідальності за своє здоров’я і заохочує дотримуватися практик здорового способу життя.

Результат 8. Учні демонструють здатність пропагувати зміцнення особистого, сімейного та громадського здоров’я.

Обґрунтування. Адвокаційні навички допомагають учням посилити соціальні норми щодо здорового способу життя. Цей результат допомагає молоді розвивати важливі життєві навички пропаганди здоров’я і заохочення інших до здорового способу життя.

Безпека, здоров’я, здоровий спосіб життя, безпека життєдіяльності

Розвиток дитини (фізичний, психічний, соціальний)

Особиста гігієна

Рухова активність і загартування

Раціональне харчування

Режим праці і відпочинку. Профілактика «шкільних захворювань»

Ефективне спілкування

Соціальна взаємодія (культура взаємин між статями, робота в команді, співчуття, мирне розв’язання конфліктів)

Протидія соціальному тиску і дискримінації

Профілактика соціально небезпечних захворювань і шкідливих звичок

Небезпечні місця і ситуації

Безпека у школі

Побутова безпека

Дорожня безпека

Пожежна безпека

Соціальна безпека

Безпека на природі

Надзвичайні і екстремальні ситуації

Надання невідкладної допомоги

Позитивна ідентичність (розвиток самоповаги і поваги до інших людей)

Емоційне благополуччя (самоконтроль, керування стресами, мотивація успіху і гартування волі)

Інтелектуальне благополуччя (уміння вчитись, аналіз проблем і прийняття рішень, критичне і творче мислення)

Духовне благополуччя (орієнтація на загальнолюдські цінності, пізнавальні, естетичні, етичні потреби, потребу у самореалізації)